Варшава та Київ роблять черговий крок у напрямку оборонного партнерства. Під час візиту в українську столицю віцепрем’єр та міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш повідомив про створення польсько-української групи військових, яка розроблятиме програми з розвитку дронових технологій та систем протидії безпілотним апаратам.
Польща модернізує власні оборонні спроможності, а Україна ділиться безцінним бойовим досвідом. У результаті: формується спільний повітряний щит, важливий не лише для обох держав, а й для всієї Європи. Будь-які знання про те, як боротися з Росією, будуть корисними для Польщі», — наголосив в ефірі Першого Каналу Польського радіо депутат Громадянської коаліції Ґжеґож Напєральський. Він також високо оцінює діяльність міністра національної оборони Польщі, підкреслюючи його професійний і спокійний підхід до оборонних питань у складні часи.
«Віддавна існує теза, яка домінує серед експертів: країни, що ведуть бойові дії, а отже їхні армії, найкраще підготовлені саме до війни. Адже ця жорстока реальність, де відбувається війна, гартує війська конкретної держави і до маневрових, і до логістичних навичок. Для нас, поляків, це надзвичайно важливе усвідомлення: ми можемо дуже багато чому навчитися в українців, адже наші військові маневри здебільшого відбувалися лише на полігоні, — зауважив він, а також наголосив, що українці день у день реально вчаться, як боротися з таким противником, як Росія.
Для нас будь-які додаткові знання про те, як діяти з таким агресивним ворогом, безумовно будуть корисними і аж ніяк не зашкодять», — зазначає Ґжеґож Напєральський. Політик додає, що після інциденту з російськими дронами, які порушили повітряний простір Польщі, ситуація стала зовсім іншою: «Ми засвоїли важливий урок і політично, і в оборонній сфері. Ми змогли себе захистити та відреагувати правильно».
Ґжеґож Напєральський підкреслює, що нинішній уряд інвестує в сучасні оборонні системи, які вже формують багаторівневий захист від повітряних загроз: «Ми будуємо систему Pilica з батареями дуже малого радіуса дії, систему Narew — 23 батареї ППО малого радіуса, а також Wisła. Сьогодні ситуація справді виглядає кращою та іншою», — резюмує політик.
Польща та Україна можуть ефективно доповнювати одна одну у повітряній обороні. Польща має сучасні радари, різноманітну зброю та технічне оснащення, а Україна — бойовий досвід і здатність ефективно уражати цілі над своєю територією.
Як акцентує авіаційний експерт, офіцер Повітряних сил ЗСУ у резерві Анатолій Храпчинський, поєднання технологій і практики можуть зробить спільний захист більш надійним для обох країн. Отож, у цій колективній співпраці може зародитися надійний щит, який стане захистом для України та Польщі, а також і гарантією стабільності всієї Європи. Експерт звертає увагу на просту, але критичну проблему: безпілотні апарати навмисно обходять елементи ППО, які зосереджені навколо великих і стратегічних об’єктів. Через це дрони вільно летять у бік міст на заході України, зокрема Львова.
«Чому долітають дрони до Львова? Тому що вони оминають основні елементи протиповітряної оборони, які розташовані здебільшого навколо великих місць — навколо стратегічних об'єктів». Рішення, за словами експерта, у створенні спільної системи ППО, яка комбінуватиме велику кількість засобів детекції та різних систем перехоплення. Важлива не лише кількість зброї, а й кількість «очей» — радарів і пасивних систем, які помічають цілі першими.
Він також наголошує на «великій прогалині» в радіолокаційних можливостях: перше, що треба зробити — це побачити ціль, щоб мати змогу по ній працювати. Окремий акцент на пасивній радіолокації: технології, якої практично не видно противнику, але яка дає змогу виявляти цілі навіть у фронтових умовах. «Польські компанії мають декілька рішень у сфері пасивної радіолокації — це дуже цікавий компонент ППО, тому що це неактивна система, яку ніхто не бачить, і вона суттєво допомогла б у розгортанні наших можливостей», — додає експерт.
Вікторія Машталер