Російська стратегія зі знеохочення Трампа від завершення війни спрацювала бездоганно. Американський президент знову повівся на обіцянки Путіна, як Вінні-Пух на діжку меду, а гнів і роздратування дісталися Києву.
Не минуло й тижня після оголошення планів саміту Трамп–Путін у Будапешті, як Кремль показав своє désintéressement (в перекл. з фр. - незацікавленість).
У вівторок, 21 жовтня, відбулася телефонна розмова між главами дипломатичних відомств Росії та США — Сергієм Лавровим і Марко Рубіо. Після неї перший чітко дав зрозуміти, що російські цілі у війні проти України залишаються незмінними, а будь-яке перемир’я має бути попереджене політичними домовленостями, що реалізують ці цілі. Незабаром Білий дім оголосив, що підготовка до саміту в Будапешті призупиняється, а Трамп заявив, що не має наміру витрачати час на безрезультатні зустрічі.
Варто тут пригадати хронологію, бо вона промовиста: протягом останніх тижнів у заявах американського президента наростали роздратування та нетерплячість через брак поступок із боку Росії. Він почав висловлюватися позитивно про президента Зеленського, наголошуючи, що Україна має шанс виграти цю війну й повернути окуповані території.
У цьому контексті з’явилися двозначні натяки на можливість передання Україні крилатих ракет «Томагавк», здатних уразити Москву, Санкт-Петербург та ключові об’єкти паливно-енергетичного й оборонно-промислового комплексів Російської Федерації. Ця тема мала стати однією з головних під час двох телефонних розмов Трампа із Зеленським — 11 і 13 жовтня, після яких було рішення узгодити деталі під час особистої зустрічі в Білому домі 17 жовтня.
Як наслідок, очікування від тієї розмови злетіли до небес, а технічні проблеми, пов’язані з можливими поставками «Томагавків» — відсутність наземних пускових платформ і мала кількість ракет у наявності чи виробництві — відійшли на другий план.
Це самопідживлювальне передбачення, яке щиро підтримували українці та більшість європейських партнерів, перервав Путін, ініціювавши розмову з Трампом у минулий четвер. Дві з половиною години бесіди, коли Зеленський перебував у літаку, повністю змінили розклад сил. Можна лише здогадуватися, якими лестощами та якими обіцянками Путіну вдалося знову заразити свого співрозмовника російським наративом.
За повідомленнями видання «The Financial Times», під час ланчу із Зеленським, закритого для преси, американський президент лихословив, погрожував, що Росія може знищити Україну, якщо захоче, і закликав погодитися на російські вимоги. Поставки «Tомагавків» де-факто відкинули вже під час публічної частини зустрічі Трампа з Зеленським.
Коли 21 жовтня Москва повторила свої вимоги, а роздратований Трамп визнав, що розмова з Путіним буде марною тратою часу, успіхом завершився черговий етап «спеціальної дипломатичної операції», спрямованої проти американського лідера. Кремль не поступився жодним кроком, натомість виграв час, посварив Київ і Вашингтон та настрашив Європу. Найголовніше ж — це те, що Кремль знову відбив у Трампа бажання братися за завершення війни, як складного конфлікту, котрий нібито не стосується Америки.
Адже мета Кремля полягає у тому, щоб максимально викликати в нього відразу до України та всіх цих заплутаних європейських справ, аби він політично, а в ідеалі й військово, відступив із континенту.
Позитив – Путін виграв раунд, але не весь матч. Таких раундів буде ще кілька, що не виключає можливості «перевернути стіл» і досягти тактичної перемоги Києва. Водночас відкладається, принаймні на певний час, і свято Віктора Орбана. Саміт у Будапешті потрібен йому для того, щоб, подібно до Лукашенка у 2014–2015 роках, виставити себе в ролі незамінного посередника в мирному процесі й блиснути перед весняними парламентськими виборами, результат яких не такий вже й неочевидний.
Тадеуш Іванський — керівник відділу Білорусі, України та Молдови у Центрі східних досліджень (OSW). У 2006–2011 роках працював в Польському радіо для закордону.