Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що порушення польського повітряного простору російськими безпілотниками з 9 на 10 вересня не було навмисним. Таку думку він висловив після зустрічі з Дональдом Трампом у Вашингтоні. Польська влада вважає інцидент навмисною провокацією.
В інтерв'ю Fox News генсек НАТО також дав аналогічну оцінку інциденту в Естонії, де російські винищувачі увійшли в повітряний простір Естонії.
«Три МіГ-31 увійшли в повітряний простір Естонії, а також у Польщі були дрони. Наскільки нам відомо, це було не навмисно, а безрозсудно. Неприйнятно», — сказав Рютте.
Генеральний секретар НАТО не уточнив, хто і на якій підставі зробив цю оцінку. Однак він зазначив, що подібні ситуації траплялися й за радянських часів. Він додав, що НАТО може збивати літаки, які становлять реальну загрозу, тоді як ті, що не становлять загрози, перехоплюються та «спокійно направляються» за межі союзного повітряного простору.
Однак Польща займає іншу позицію. «Ми б хотіли, щоб атака безпілотника на Польщу була помилкою. Але це не так. І ми це знаємо», – написав прем’єр-міністр Дональд Туск на платформі X після інциденту.
Міністр закордонних справ Радослав Сікорський, серед інших, висловив подібну точку зору, прямо заявивши, що «ні, це не була помилка».
Прокоментувати таку оцінку генерального секретаря НАТО Марка Рютте я попросив незалежного військового експерта, аналітики з питань оборони й безпеки та автора YouTube-каналу Kapitan Lisowski капітана запасу Мацєя Лісовського:
«Абсолютно не погоджуюся і не згоден з паном Марком Рютте — якщо він сказав, що це не було навмисно. Бо дані, які я і багато моїх колег аналізували, чітко вказують на те, що це була цілеспрямована дія. Ми попереджали про можливість широкомасштабної спроби перевірити наші розвідувальні та оборонні можливості — і вона відбулася. Тільки, мабуть, Путін не досяг того, чого прагнув. Путін думав, що цим налякає, натомість отримав більшу рішучість. Польща розпочала дуже інтенсивні пошуки розвідувальних і протидронових систем. З’явилася європейська концепція, що об’єднує багато країн, уже не «стіни дронів» у старому розумінні, а «стіни дронів» у новому значенні — як стіни спроможностей знищення дронів на східному фланзі НАТО. Тобто системи, які з’являться, мають у всіх країнах східного флангу НАТО забезпечити захист від масового використання дронів. Путін не очікував, і дуже добре, що такою буде реакція Європи. Зокрема Польщі, бо Польща дуже активно розвиває оборонну співпрацю у рамках НАТО, і через шість місяців хоче мати новий модуль у системі протиповітряної оборони, який буде призначений для нашого східного та північного кордону — для розпізнавання дронів, виявлення пов’язаних із ними загроз і їхнього знищення».
21:52 01DE25F1.mp3 «Найефективніші санкції — це українські дрони»: капітан Мацєй Лісовський про тиск на Росію
Найновіші події на східному фланзі НАТО чітко показують, що Альянс переходить від стриманих дипломатичних заяв до реальних дій у відповідь на російські провокації. Зокрема, дедалі рішучіше реагують країни, які безпосередньо межують із зоною бойових дій чи російським повітряним простором. Їхня позиція вже не обмежується занепокоєнням чи протестними нотами — на перший план виходить принцип негайного нейтралізування загрози. Яскравим прикладом цього підходу стали рішення Румунії та Польщі. Капітан Мацєй Лісовський сподівається, що в майбутньому дії та реакція країн НАТО на подібні інциденти та російські провокації буде настільки ж рішучою та ефективною:
«Тепер у Польщі, на підставі чинних нових положень, політики нарешті дозволили, щоб рішення у таких випадках приймав військовий — оперативний командувач видів збройних сил. Відповідно до нового закону про захист батьківщини, він за це відповідає й ухвалив відповідне рішення: мав потрібну інформацію, розвіддані, підтримку союзників — і віддав наказ стріляти. І це був правильний наказ. Сподіваюся, що відтепер ми саме так і підходитимемо до цього — розглядаючи це як реальну загрозу, яку потрібно нейтралізувати, і що в такий самий спосіб почнуть ставитися до цього й інші країни НАТО. Пам’ятаймо, що йдеться не лише про дрони, адже кількість авіаційних інцидентів чітко вказує, що це реалізація певного плану, який має або привчити країни НАТО до думки, що такі інциденти трапляються, щоб у разі, коли вони захочуть використати подібний інцидент для здійснення справжньої атаки, мати більші шанси на успіх, або ж це просто масштабна провокація, покликана створити тиск на країни НАТО, аби ті злякалися. Поки що друге їм абсолютно не вдається, а перше ми будемо відстежувати, щоб не дозволити собі до цього звикнути. Чому? Бо низький проліт над видобувною платформою Petro-Baltic у Балтійському морі, потім короткочасне, звісно ж, вторгнення у повітряний простір Естонії, а тепер ще й Литви, Латвії — одне за одним — це демонстрація того, що Балтійське море нібито не є внутрішнім морем НАТО. Адже нині лише Калінінградська область та вузький вихід Росії до Балтійського моря визначають, що там присутня інша держава й інші збройні сили, ніж сили НАТО. Усе решта — це країни НАТО, і перевага в авіації, у військово-морських силах, включно з підводними човнами, є на боці НАТО. І, припускаю, для внутрішнього використання, спрямованого до росіян, такі інциденти мають показати, що Росія нічого не боїться і в Балтійському морі робить, що хоче, демонструючи це саме так. Але це не має жодного практичного значення — воно лише зміцнює рішучість, особливо таких країн, як Литва, Латвія, Естонія та Польща».
Коли мова заходить про захист неба над кордонами НАТО, слів уже недостатньо — потрібні факти й конкретні рішення. Ідея спільного повітряного щита, запропонована Володимиром Зеленським, набуває ваги, бо Україна має унікальний досвід боротьби з дронами: від виявлення й радіоелектронної протидії до тактики перехоплення. Далі капітан Мацєй Лісовський ділиться тим, що, на його думку, можна запозичити в України, з чим доведеться рахуватися та чому співпраця з українськими та польськими розробниками може бути вирішальною:
«Ніколи не буває чогось стовідсотково ефективного. Завжди може статися, навіть внаслідок низки обставин, що ця ефективність не буде стовідсотковою, тож про «сто відсотків» на жаль можна забути з причин чистого підрахунку ймовірностей. Але можна подбати про те, щоб ефективність була якнайвищою. І тут правда в тому, що президент Зеленський запропонував спільний протиповітряний щит — створити його за участю України, її досвіду та країн НАТО. Поки що лише починаються розмови на цю тему, бо концепція по суті правильна, адже Україна має досвід як у виявленні повітряних загроз — і мова не лише про літаки, — так і саме про дрони, їх відстеження, протидію їм як засобами радіоелектронної боротьби, тобто знаменитими активними системами РЕБ, так і кінетичними засобами — різного роду стрілецькою та артилерійською зброєю, навіть підготовка пілотів-винищувачів, навчання яких специфічне для такого роду дій, Україна вже нині опанувала. І першою вона також почала застосовувати антидрони — дрони, які запускаються для перехоплення атакувальних дронів — і це робиться різними способами, хоча це зовсім не просто. Український досвід є абсолютно вкрай необхідним для використання. Це — українська перевага. Я також знаю, що в цьому процесі, коли польська армія шукає такий комплекс для виявлення, ідентифікації та знищення, з’явилась також українська пропозиція; не називатиму, якої саме фірми, але я її знаю, і безперечно є поле для співпраці між українськими та польськими компаніями у цьому напрямку. Можливо, згодом виявиться, що доцільною буде й така інтеграція. Цікаво також, що у нас в Польщі були розроблені подібні рішення — це стосується як акустичних сенсорів, так і різного роду радарів та саме радіоелектронних систем: виявлення всіх сигналів, аналіз спектру, впливу і створення перешкод. Додайте все, що ми можемо взяти з України, і тоді така багаторівнева система, як з точки зору виявлення та боротьби, так і безпосереднього знищення, могла б бути ще кращою».
Тут слід нагадати, що сучасна війна ведеться не лише ракетами, а й людьми, яких можна купити значно дешевше. Агентурні впливи та саботаж стали вигідним й ефективним інструментом гібридної війни. Недосконалий контроль під час початку війни 2022 року створив умови для діяльності агентури під виглядом біженців, нагадує теж капітан Лісовський:
«Це буде найскладніша відповідь, і значна частина — моя особиста думка. По-перше, простий грошовий перерахунок. Один «Іскандер» коштує півтора мільйона доларів, один «Калібр» — два мільйони, ракета Х-101, Х-101 — два мільйони, «Іскандер-М», кращий варіант, — два з половиною мільйони, ракета «Кинджал» — чотири з половиною мільйони доларів, а «Циркон» — від п’яти до п’яти з половиною мільйонів доларів. Це дорогі речі. Чи дешево придбати когось, хто схильний до впливу, навіть під так званим чужим прапором? Це дуже дешево, скромна сума в тисячі доларів чи євро, і така людина може виконувати чужі завдання. Неважливо, хто це; на жаль, для них важливі лише гроші. Той факт, що на пчоатку повномасштабного вторгення в 2022 році ми не перевіряли, хто насправді в'їжджав до Польщі як біженець від війни, зараз дає ефекти. Бо ті, хто схильний до російського впливу, до російських грошей та до агентурної діяльності, — це ті, кого я часто називаю власниками українських паспортів, але це люди, які мають мало спільного з українською національністю. І так, є також ті, хто воліє вірити у велику Росію, хоча вони й українці, але їх найменше. Більшість — це росіяни, які колись залишилися в Україні, скориставшись воєнною ситуацією, отримали з неї вигоду та чудово зорієнтувалися, часто за допомогою російських агентів. У Польщі та інших країнах вони мають українські паспорти та виконують подвійну роботу: по-перше, вони діють як агенти, навіть включаючи саботаж, а по-друге, якщо їх ловлять, вони витягують українські паспорти, створюючи поганий імідж українців, як у Польщі, так й на Заході».
У сучасному світі безпека держави визначається не лише числом танків чи ракет, а й тим, як контролюються інформаційні простори, економічні важелі та людські ресурси. Капітан Мацєй Лісовський зверну увагу ще й на те, як анонімність в інтернеті, діяльність іноземних спецслужб і політичні рішення впливають на національну безпеку та економічну незалежність, на прикладі Польщі та Німеччини:
«До всього цього додаймо ще одну річ. Інтернет дає анонімність. Найняти когось, хто достатньо недалекий, щоб взяти гроші за такі речі, та ще й у криптовалюті, думаючи, що він таким чином приховається, але виконає свою роботу, на жаль, дуже просто. До всього цього додаються дуже ефективні білоруські спецслужби, які колись займалися лише білоруською опозицією у Польщі, а нині є головним інструментом реалізації розвідувальних завдань Кремля. Цих спецслужб не можна недооцінювати: вони ефективні, добре організовані і протягом багатьох років проникали у різні середовища — і продовжують це робити. Якщо ще щось додати, то чому так відбувається? По-перше, тому що це дешевше; по-друге, Польща допустила одну велику помилку. Польща, побачивши активність проросійських активістів у соціальних мережах, нічого з цим не зробила. Лише двоє людей були заарештовані й відбувають нині покарання, і видно, що це середовище розпалося, проте цілу низку інших не зачепили. А ми знаємо, що зло не поширюється тому, що воно якесь «суперпотужне». Ні, воно поширюється через байдужість добрих людей. Те, що зараз Фрідріх Мерц каже про необхідність вивести німецькі нафтопереробні заводи, де «Роснефть» має великий пакет акційз дії американських санкцій, означає, що на німецьких політиків, навіть нового складу, або «Роснефть», або радше російські спецслужби мають достатньо важелів впливу. На жаль, це діє. Німеччина могла б провести націоналізацію, але цього не зробила. Вони віддали перевагу самостійному управлінню цими нафтопереробними заводами, і тепер це пояснюють тим, що вони гарні й сучасні, але через технологію, на якій вони працюють, вони переробляють лише російську нафту або казахську нафту, яка часто фактично є російською, бо обмінювалася в рамках компенсацій між казахським і російським концернами, і це цілком легально. До того ж, додаймо, що Німеччина аж до зміни уряду щомісяця видавала десятки тисяч туристичних віз росіянам. І це відбувалося навіть після того, як у 2022 році розпочалася відкрита фаза війни. Дійшло навіть до того, що в Берліні відбувалися демонстрації росіян — проросійські демонстрації. Чому? Бо ніхто не перевірив і не проник у це російське середовище, яке діяло дуже активно, і випадків саботажу в Німеччині було дуже багато протягом останніх двох років».
На завершення поцікавився у капітана запасу Мацєя Лісовського, чи стануть американські санкції проти російської нафти в обличчі концернів «Роснєфть» та «Лукойл» достатньо ефективними для стримування воєнної машини Путіна і війни Росії проти України:
«Найефективніші санкції проти російської нафти — це ті, що запроваджуються українськими безпілотниками та ракетами проти російських нафтопереробних заводів. Дронопад — це чудово, це круто. Це по-перше. По-друге, крок Трампа – це наразі серйозна декларація. Акції «Роснєфті», ні, «Лукойлу», вже стрімко впали на фондовому ринку, а санкції набудуть чинності лише з листопада. Але вже є передвісник — і тепер питання: чи це може дати результат? Наразі індійські та китайські компанії заявляють, що відмовляються або скорочують обсяги замовлень російської нафти, але це теж лише їхні декларації. Це треба перевіряти, верифікувати. Наразі понад 900 суден — це судна тіньового флоту, які незаконно перевозять російську нафту. Поки їх не почнуть ефективно усувати різними способами, цей нелегальний торгівельний процес з російською нафтою триватиме, причому довкола ще й страждає довкілля. Бо понад 500 з яких уже під санкціями і які не можуть заходити в порти, тому вони перекачують/перевантажують цю нафту десь у морях, в океанах. Через це страждає навколишнє середовище, і досі ніхто не скористався цим як приводом для дій. Я вважаю, що тільки сукупність таких санкцій, разом із вторинними санкціями проти країн, які купують російську нафту, та заборона на придбання палива, яке виробляється з переробки російської нафти (наприклад, через США та Європу), а також ліквідація цих суден тіньового флоту дадуть належний ефект».
Сучасна безпека вимагає швидких і рішучих дій, поєднання оборонних систем, розвідки та економічного тиску. Досвід союзників, зокрема України, допомагає робити ці дії ефективними, а будь-яка пасивність лише посилює загрози. Той, хто діє стратегічно та комплексно, зберігає перевагу.
Слухайте повністю розмову з капітаном Мацєєм Лісовським у прикріпленому звуковому файлі.
Тарас Андрухович