Рішення Дональда Трампа скоротити американський контингент у Європі стало одним із найрезонансніших наслідків його нової зовнішньополітичної стратегії. Після зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Сеулі Білий дім оголосив: з Румунії виведуть 700 військових США. Формально — планова ротація. Фактично — політичний сигнал, який у Європі сприйняли як ознаку зміни епохи.
Posłuchaj Програма «Тиждень». Підсумки семи днів
25:03 TYZDEN.mp3 Програма «Тиждень». Підсумки семи днів
Америка змінює фокус
Контингент США на румунській базі біля міста Констанца залишається, але буде зменшений до тисячі військових. Близько семисот американських солдатів повернуться на базу в штаті Кентуккі.
«У дипломатії тон важить більше, ніж слова. А тон цього рішення — чіткий: Америка змінює фокус», — зазначає аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» Марія Золкіна.
Вона наголошує, що крок Трампа не слід сприймати як відмову від НАТО, але він свідчить про переорієнтацію Сполучених Штатів на Індо-Тихоокеанський регіон — там, де головним суперником залишається Китай.
«Трамп може вивести кілька тисяч військових, але це не означає, що він не виконає зобов’язань НАТО. Проте, стратегічно — йому менше цікаві справи європейської безпеки. І це Європу лякає, бо вона не готова до цього сценарію», — додає експертка.
Європейська паніка і польський спокій
Новина про скорочення контингенту викликала занепокоєння в Брюсселі. Адже саме американські війська стали головним стримувальним фактором після початку повномасштабної війни Росії проти України.
Водночас Польща намагається заспокоїти союзників. Віцепрем’єр-міністр і міністр оборони країни Владислав Косіняк-Камиш заявив, що співпраця з Вашингтоном залишається стабільною:
«Польща та Сполучені Штати — союзники, на яких ми можемо покластися. НАТО неможливе без Америки, як і Америка без Європи. Це філософія, що лежить в основі Альянсу».
У Варшаві наголошують: американські бази в Польщі залишаються без змін. Після 2022 року Європа звикла жити під «парасолькою безпеки» США. Американські танки, гелікоптери та штаби на східному фланзі НАТО стали не лише військовою силою, а й психологічною гарантією, що Кремль не наважиться на нову авантюру.
«Європа має навчитися платити за себе», — не раз повторював Трамп, ще під час своєї першої каденції. Тепер він, схоже, перетворює ці слова на політику.
Замість риторики про «трансатлантичну єдність» у Вашингтоні дедалі частіше звучать терміни «перерозподіл ресурсів» та «фокус на Індо-Тихоокеанському регіоні». Саме там, де зростає Китай, і вирішується майбутнє XXI століття. Європа, у цій логіці, — уже не головний пріоритет США.
НАТО на роздоріжжі
Попри наміри скорочення американського контингенту в Європу, це не означає кінець НАТО, але означає нову реальність, у якій континент має готуватися до більшої самостійності.
«Якщо Трамп повертає політику “Америка передусім”, то Європі доведеться вперше за десятиліття серйозно подумати про власну оборону», — каже політичний аналітик Ігор Чаленко. — «Це може бути болісно, але й корисно. Бо лише у кризах народжується справжня суб’єктність».
Рішення про виведення 700 військових із Румунії не змінить балансу сил у НАТО. Але Америка більше не хоче бути «вічним охоронцем старого світу». Для Європи це виклик. Але, можливо, і шанс — навчитися захищати себе.
Лариса Задорожна