Останніми місяцями дедалі частіше фіксуються небезпечні провокації з боку російської авіації над Балтійським морем. Розвідувальні літаки та бомбардувальники Російської Федерації регулярно з’являються поблизу кордонів країн НАТО — часто з вимкненими транспондерами та без поданого плану польоту. Такі дії становлять серйозну загрозу для безпеки повітряного руху і розглядаються як елемент політики залякування та перевірка реакції Альянсу.
На зростання кількості таких інцидентів реагують країни-члени НАТО, зокрема Польща. Винищувачі, що чергують у рамках місії Baltic Air Policing, неодноразово піднімалися в повітря, щоб перехопити й ідентифікувати російські літаки над Балтійським морем. Варшава наголошує, що кожен подібний випадок розглядається з максимальною серйозністю, а повітряні сили перебувають у постійній готовності для захисту повітряного простору Альянсу.
На думку аналітиків, дії Росії мають не лише військовий, а й психологічний характер — це демонстрація сили, спрямована на підвищення напруги та перевірку здатності НАТО оперативно реагувати в регіоні. Водночас реакція країн-членів залишається рішучою й узгодженою, що є чітким сигналом: провокації не залишаться без відповіді. Цю ситуацію в програмі «Кафе Армія» в ефірі Польського радіо 24 коментував оперативний команудвач видів Збройнсил сил Польщі генерал Мацєй Кліш, який розповів про дії та тісну співпрацю польської армії, а також союзників в НАТО для протидії агресивним та провокативним заходам з боку Росії на Балтиці:
«Ми здійснюємо національну операцію, тобто нашу діяльність у межах того, що ми називаємо "Затокою" — посилення захисту критичної інфраструктури Польщі. Маємо також посилену союзницьку активність, тобто операцію Baltic Sentry», — зазначив Мацєй Кліш.
За його словами, Польща вже зараз бере активну участь у координації дій НАТО на морі, а в майбутньому планує посилити свою роль у регіональній оборонній системі.
«Маємо великі національні плани, про які вже повідомляло й Оперативне командування. У 2028 році Польща прийме — подала заявку на — перейняття командування морськими операціями в рамках так званої CTF Baltic (Combined Task Force Baltic). Ми хочемо, щоб Польща керувала цими операціями», — наголосив генерал.
Наразі польський адмірал виконує обов’язки заступника командувача у Німеччині, однак уже через кілька років керівництво CTF Baltic має перейти безпосередньо до Польщі. У 2025 році над Балтійським морем зафіксували близько 90 підозрілих польотів російських літаків-розвідників. Про це повідомив генерал Мацєй Кліш, підкресливши, що активність російської авіації становить реальний виклик для безпеки повітряного простору НАТО.
«Ці польоти російських літаків — вздовж відрізку Польщі — справді відбуваються без поданого плану польоту та з вимкненими транспондерами. Тому нашим обов’язком — тих, хто відповідає за польський повітряний простір і керує ним — є перевірити, що саме відбувається в небі, та забезпечити безпеку повітряного простору і всіх об’єктів, які в ньому перебувають», — пояснив генерал Мацєй Кліш. За його словами, ці операції є частиною скоординованої стратегії Росії, яка тестує реакцію країн-членів Альянсу.
«Варто пам’ятати, що ці російські літаки виконують набагато довші польоти, і трапляється, що один і той самий літак перехоплюють кілька разів під час його маршруту — різними літаками різних держав. Отже, це скоординована діяльність, і Польща є лише її частиною», — зазначив він.
Генерал наголосив, що кожен інцидент у небі над Балтикою відстежується у тісній взаємодії з партнерами по НАТО: «Ви бачите, як польські винищувачі піднімаються з польських аеродромів, але всі ці дії ретельно узгоджені з НАТО».
Активність російської авіації у регіоні зросла на тлі тривалої війни проти України та посилення присутності сил Альянсу на східному фланзі. Польща, як ключова країна регіону, продовжує посилювати систему повітряного спостереження і взаємодію з союзниками, аби запобігти будь-яким провокаціям чи порушенням повітряного простору.
Увага Європи зосереджена сьогодні не тільки на фронті, а й на внутрішніх політичних і управлінських процесах в Україні. На цьому тлі справа Тимура Міндіча може стати черговим ударом по репутації Києва. У західних столицях подібні скандали здатні викликати сумніви щодо ефективності контролю та прозорості, що потенційно може вплинути на темпи та масштаби подальшої допомоги.
Хоча справа Міндіча формально належить до компетенції правоохоронних органів, інформаційне поле довкола неї вже давно відійшло від юридичної площини. Протягом останніх кількох днів медіапростір переповнений «плівками», інсайдами, емоційними коментарями експертів та політиків. Політолог і правозахисник Олексій Буряченко акцентує, що скандал уже перетворився на піар-конструкцію, а не на юридичну справу:
«Коли зараз активно обстрілюється енергетична інфраструктура України, коли Україна "сидить" без світла і розраховує на підтримку європейських партнерів і системи ППО, і інструменти енергетичної підтримки, подібні широко роздмухані публічні скандали більше можуть нести шкоди, аніж користі», — зазначає Олексій Буряченко.
За його словами, проблема не в самому факті можливого зловживання, а у способі, в який державні інституції комунікують такі справи: «Певна хиба підходу полягає в тому, що на фасад виставлена не юридична складова, а піарно-політична. Про що ця піар-акція? Ніхто не каже».
Олексій Буряченко пояснює: «Якщо ми первинно ставимо собі за мету боротьбу з корупцією і результативність, то ми, мабуть, працюємо від доказової бази і від публічної інформації». За його словами, коли правоохоронні органи ухвалюють рішення оприлюднити частину матеріалів, то роблять це з окремих причин, щоб підсилити вплив важливої справи або забезпечити суспільний резонанс від розслідування.
У таких ситуаціях, каже експерт, логічно очікувати прямої комунікації від відповідних інституцій: «Коли потрібно підсилити якусь історію, тоді виходять до ЗМІ або слідчі, або керівники цих інституцій, приміром, НАБУ та САП і говорять те, що можуть у межах процесу, не розголошуючи таємницю слідства. Але хоча б щось пояснюють», — додає Олексій Буряченко.
Він підкреслює, що нинішня ситуація розвивається зовсім інакше — фрагментарні повідомлення в телеграм-каналах та хаотичні інтерпретації у соцмережах створюють інформаційний туман, який шкодить не менше, ніж сама корупція: «Ніхто не розуміє, що відбувається. Щось пишуть у телеграм-каналах, потім це розганяється через "антикорупціонерів" у Facebook. А що це таке і як його правильно сприймати — складно сказати». На думку аналітиків, ця невизначеність особливо небезпечна зараз, коли Україна бореться не лише на фронті, а й за довіру міжнародних партнерів. Політолог застерігає: «Тут дуже тонка грань між юриспруденцією та політикою. І от на тлі того, що Україні зараз потрібне озброєння, Україні потрібна підтримка та енергетична допомога від партнерів — зайва політизація цієї справи може нашкодити, якщо вона не підкріплена офіційним певним фідбеком», — акцентує Олексій Буряченко.
Повну версію подкасту слухайте у доданому аудіофайлі
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович