Українська Служба

Псевдомир від Москви: чому російські «пропозиції» небезпечні для Європи

27.11.2025 20:15
Міхал Фішер: «Росія не хоче миру. Вона хоче контролювати Європу — аж до Лісабона»
Аудіо
  • Розмова з військовим експертом, майором запасу, публіцистом Міхалом Фішером та військовим аналітиком Дмитром Снєгирьовим
 .
Ілюстративне фото.CC0 Domena publiczna

У дискусіях навколо так званого мирного плану США–Росії для України дедалі виразніше вимальовується головна проблема: йдеться не про дипломатичні формули, а про можливість зміни світового порядку. Пропозиції, які виглядають як компроміс, насправді можуть стати небезпечним прецедентом, що відкриє агресору шлях до нової хвилі експансії.

У програмі «На прицілі» в ефірі Польського радіо для Закордону польський військовий експерт, майор запасу, експілот і публіцист Міхал Фішер називає нинішню версію американської ініціативи вкрай проблемною і пояснює, як Кремль намагається маніпулювати Заходом. Він переконаний, що російські пропозиції щодо "роззброєння" України є пасткою, навіщо Москва включає такі пункти до проєктів мирних планів, та яку політичну гру Кремль намагається розіграти перед США й Європою:

«Це пастки, які росіяни заклали щодо України. Вони розраховують, що Київ відхилить цей план, і тоді в очах американців можна буде перекласти провину, мовляв, це Україна не хоче миру. І вся ідея Росії полягала в тому, щоб просто кинути цю “пропозицію" і звинуватити Україну».

Експерт наголошує, що несподіваним для Росії виявилося те, що у Європі й Києві почали серйозно обговорювати можливі модифікації плану, аж до його часткового прийняття. Це, за його словами, викликало «паніку в Москві», оскільки Кремль не хоче жодних реальних домовленостей — лише інформаційних маніпуляцій. За словами Міхала Фішера, деякі військові параметри можуть бути предметом дискусії, але є принципові «червоні лінії».

«Версія, узгоджена в Європі, що передбачає скорочення армії до 800 тисяч у мирний час і відсутність будь-яких обмежень щодо того, якими видами озброєння Україна може володіти, — це достатньо добра пропозиція. Адже якщо дійсно запанував би мир, тоді можна звільнити частину військових до резерву, а у разі нового конфлікту — швидко мобілізувати їх знову. Ніхто ж не каже, що резервістам не можна періодично проходити навчання, аби підтримувати свої навички на випадок війни», — зазначає Міхал Фішер.

Ставлення Європи до Росії радикально змінилося після 2022 року. Ілюзії співпраці остаточно зникли, а загроза стала очевидною. Як наголошує Міхал Фішер, сьогодні Європа усвідомлює: співпраця з Росією прирівнюється до співпраці з катом. На його переконання, Кремль прагне створити сферу впливу по всій Європі, щоб витіснити США та отримати контроль над континентом, аж до Лісабона.

«Росія відчуває кров і вважає, що падіння України — питання часу. Тому мета Європи — не дозволити цьому статися. І якщо Україна не матиме сил оборонятися, доведеться виставити бар’єр європейських або натовських військ навколо Києва, — акцентує військовий експерт, і підкреслює, що Росія веде новий тип війни — когнітивну, яка починається ще до відкритої фази бойових дій. Саме тому держави мають активно заповнювати інформаційний простір правдивими даними та навчати громадян розпізнавати маніпуляції».

Таке бачення Міхала Фішера перегукується з реальними процесами всередині Європи. Москва працює одночасно на кількох рівнях, від військового тиску до політичної інфільтрації, що робить окремі країни особливо вразливими.

Під час війни проти України Росія почала активно використовувати корупційні інструменти для впливу на політичні кола Європи та формування проросійського лобі. Мета цих дій очевидна: забезпечити постійне фінансування військової економіки Кремля та обмежити підтримку України на міжнародній арені.

Історії останніх років демонструють конкретні приклади: окремі європейські політики та партії отримували фінансування або підтримку з Москви, що дозволяло Кремлю формувати проросійську повістку в ЄС. Військовий аналітик Дмитро Снєгирьов звертає увагу на те, які країни та регіони Європи сьогодні є найбільш вразливими та чому спостерігається зміщення фокусу зі Східної Європи на Захід.

«В першу чергу це Німеччина, Італія, Франція. Дестабілізація в цих країнах відбувається через ”п’яту колону” – проросійські партії, які офіційно діють у політичному просторі держав. В Італії щонайменше п’ять таких партій, а у Великій Британії вже висунуто підозру одному з політиків у отриманні коштів від Росії для поширення проросійських наративів», — говорить військовий аналітик Дмитро Снєгирьов.

Єдність європейських країн у підтримці України змусила РФ вдатися до певних інструментів впливу, поширюючи конфлікт на всю Європу. Саботаж на залізничних коліях, проникнення дронів до країн НАТО, атаки на критичну інфраструктуру — це лише верхівка айсберга. Аналітик також зазначає, що Росія діє одночасно на кількох фронтах. Це елементи гібридної війни, спрямовані на дестабілізацію ситуації всередині країн Європи та інтенсифікацію протистояння з ними.

«Провокації відбуваються безпосередньо на кордонах з країнами НАТО. Це країни Балтії, в першу чергу Естонія, з високим відсотком російськомовного населення, кордони з Фінляндією, острів Готланд у Балтійському морі. Не виключені теракти, відповідальність за які можуть покласти навіть на українську сторону. Мета — показати, що це начебто провокація українських спецслужб, які намагаються створити негативний імідж Російської Федерації в Європі», — додає Дмитро Снєгирьов.

Повну версію подкасту слухайте у доданому аудіофайлі.

Вікторія Машталер/Тарас Андрухович