Росія цілеспрямовано атакує критичну енергетичну інфраструктуру: від підстанцій до гідроелектростанцій, комбінуючи ударні безпілотники з високоточними ракетами. Українська енергосистема, як і рік тому, стоїть на передовій, але вже з іншим рівнем готовності, фортифікацій і тактичних рішень. У НЕК «Укренерго» кажуть, що найгірші сценарії 2022 року дали важливі уроки, а системи стали стійкішими завдяки інженерним рішенням і відпрацьованим алгоритмам дій персоналу.
«Мета агресора — повністю знеструмити енергосистему… Це було 2022 року, але тоді ми впоралися досить швидко… На поточний момент мета РФ така сама — залишити Україну без світла, води, але ми більш готові», — зазначив голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко.
Він також підкреслив роль інженерного захисту, протиповітряної оборони та наявність зарубіжних резервів обладнання, які допомагають швидко відновлювати роботу.
Нині під прицілом Росії не лише розподільчі мережі, а й маневрова генерація — гідрогенерація, що дозволяє балансувати піки споживання.
«Протягом трьох останніх місяців вони постійно змінюють тактику. Зараз їхня тактика — б’ють і по центральній частині України, і по підстанціях оператора системи передачі і по гідроелектростанціям», — пояснив представник парламентського Комітету з енергетики Сергій Нагорняк.
Він визнав, що дефіцит потужностей — близько 30%, але атомна генерація поки що перекриває 60–70% споживання, а в країну заходять промислові накопичувачі, які допомагають балансувати систему.
Однією з найбільших переваг нинішнього сезону експерти називають захист «другого рівня» — бетонні укріплення навколо високовольтних автотрансформаторів та інших критичних елементів.
«Побудова фортифікаційного захисту показує дуже високу ефективність. На 74 об’єкти є один за весь період знищений автотрансформатор», — відзначив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
При цьому він застеріг, що великі машинні зали ТЕС і ГЕС не захистити саркофагом, тому прямі влучання балістики можуть мати катастрофічні наслідки для генерації. Крім прямого військового тиску, енергетиці загрожує фінансовий дефіцит і криза управління. Паралельно з цим, згідно з експертами, росіяни використовують оптоволоконні та інші сучасні дрони, які працюють навіть у складних погодних умовах і вирізняються більшою стійкістю до радіоелектронних засобів придушення. Це змушує українських інженерів і виробників оперативно нарощувати власні відповіді: зокрема, з’являються оптоволоконні дрони у локальному виробництві, а також імпортуються промислові накопичувачі, які дозволяють частково згладжувати пікові навантаження.
Енергетики прогнозують повторювану модель атака — відновлення — стабілізація: масована хвиля ударів, кілька днів інтенсивного відновлення й поступове повернення в робочий ритм. Основні виклики, які називають експерти і посадовці, — це дефіцит генерації через ураження ГЕС і ТЕС, ризик виснаження резервів обладнання через припинення допомоги донорів, і постійне вдосконалення ворогом засобів ураження. Водночас є і позитивні сигнали: захищені підстанції показали високу ефективність, атомна генерація забезпечує більшу частину базового навантаження, а на ринку з’являються рішення для накопичення та регулювання споживання.
Зима буде важкою, але не катастрофічною за умови збереження координації між оператором передачі, виробниками, військовою ППО й міжнародними партнерами. Полярним є вибір — або швидко відновити довіру і канали постачання обладнання, або ризикувати вичерпанням резервів у найкритичніший момент. Енергосистема наразі витримує, але її обмеження стають дедалі очевиднішими, а час роботи на «залізо резерву» скорочується. Саме тому пріоритети на найближчі місяці — збереження логістики ремонту, посилення ППО навколо критичних об’єктів і відновлення міжнародної підтримки галузі.
Олександр Савицький