Ураження російського підводного човна на військово-морській базі в Новоросійську стало однією з найбільш резонансних морських подій кінця року. За інформацією Служби безпеки України, операція була проведена із застосуванням підводного безпілотного апарата Sub Sea Baby. Унікальність цієї операції не тільки в ураженні, а передусім у способі, яким воно було здійснено.
За словами керівника безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI», капітана І рангу запасу Павла Лакійчука, радіохвилі не проникають у водне середовище, що суттєво обмежує можливості дистанційного керування автономними підводними апаратами. Саме тому повністю занурений безпілотник не може управлятися в режимі реального часу звичними каналами зв’язку.
«Радіозв’язок під водою не працює. Радіохвилі не пробивають воду, тому при зануренні зв’язок у звичному розумінні зникає… Як саме керувався цей апарат, чи був він повністю автономним, чи використовував інші рішення — ми дізнаємося пізніше. Поки що тут багато залишається поза публічним полем», — розповідає експерт.
Як зазначають більшість фахівців: незалежно від конкретної конфігурації, сама можливість проведення такої операції у захищеній військово-морській базі свідчить про серйозний технологічний прорив. Наразі російська сторона офіційно відкидає повідомлення України про ураження підводного човна у Новоросійську та стверджують, що всі кораблі та підводні човни залишаються у строю та придатні до виконання завдань. Але на супутникових знімках, зроблених 16 грудня американською компанією просторової розвідки Vantor, ми можемо роздивитися значні вибухові пошкодження ділянки причалу бази в Новоросійську поруч із кормовою частиною підводного човна. Згодом з'явилася інформація від українського осінтера Duke BG, який звернув увагу на те, що човен був занурений у воду майже на 1 метр від ватерлінії, а це свідчить про пошкодження корпусу. Дослідивши деталі маркування у районі кормового люка підводного човна, він також припускає, що це був Б-271 «Колпино». За словами Павла Лакійчука, на відміну від надводних кораблів, підводні човни є вкрай вразливими до вибухів навіть на відносно великій відстані. Саме тому атака на субмарину, незалежно від масштабу пошкоджень, майже завжди означає її виведення з бойового складу.
«Навіть вибухи на відстані до 200 метрів є критичними для підводного човна. У морі це може призвести до його загибелі, а на базі — до виведення з ладу назавжди. Атака на підводний човен — це майже завжди ефективна атака. Не потрібно його топити повністю, достатньо критичних пошкоджень. Після такого ураження підводний човен вже не є човном у повному сенсі. Максимум — допоміжна або навчальна платформа, але не бойова одиниця», — говорить Павло Лакійчук.
Додамо, що деякі фахівці звертають увагу на можливі пошкодження іншого підводного човна, який знаходився неподалік епіцентру вибуху. З огляду на його силу, не виключається ураження гідроакустичного комплексу, адже в зоні причальної інфраструктури зафіксовано воронку діаметром близько 9-ти метрів.
Posłuchaj
24:59 1812 na clw.mp3 Розмова з керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Павлом Лакійчуком
Програму «На прицілі» можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович