Мирний план, який раніше складався з 28 пунктів і був розроблений Стівеном Віткоффом та Дональдом Трампом, трансформувався у так званий «план Зеленського», що тепер містить 20 пунктів. Цей документ був опрацьований за сприяння провідних держав Європейського Союзу та оприлюднений президентом України напередодні Різдва, проте він одразу наразився на хвилю скептицизму. Більшість опитаних військових та профільних експертів не вважають цей документ реальним інструментом, здатним зупинити загарбницьку війну Російської Федерації. Попри тривалі обговорення між українською, американською та європейською сторонами, ці процеси так і не набули статусу офіційних міжурядових переговорів.
Виконавчий директор Інституту трансформації Північної Євразії Володимир Горбач охарактеризував ці процеси як консультації для збору інформації, а не як реальну підготовку до миру.
«Делегації Росії, України та США складаються з випадкових людей, а не тих, хто має проводити серйозні переговори. Наразі ясно одне: всі сторони залишаються на своїх попередніх позиціях, а російська сторона зберігає стратегічну ініціативу та диктує свої умови», — зазначив експерт, аналізуючи склад учасників.
Таким чином, ініціатива виглядає радше як спроба зондування ґрунту, поки Росія продовжує дотримуватися своєї агресивної стратегії.
Особливо гостро на запропоновані пункти відреагувало військове середовище, де ідеї, що лягли в основу українських пропозицій, сприймаються як нереалістичні. Командувач 3-го армійського корпусу ЗСУ Андрій Білецький висловив глибоку недовіру до можливості застосування 5-ї статті Вашингтонського договору про НАТО в українських реаліях.
Офіцер переконаний, що єдиним фактором стримування може бути лише внутрішня сила держави.
«Я не дуже вірю в п'яту поправку НАТО, як це буде діяти, хто це гарантує. Там кожна країна сама визначає обсяги і характер допомоги в разі нападу на іншу країну НАТО. Це міф, що це стаття, яка вимушує всі країни НАТО об'явити війну країні, яка напала на якусь країну НАТО», — додав Білецький.
Він наголосив, що лише поєднання сильної армії, економіки, демографії та наукової сфери дасть реальний результат для безпеки країни. Окремо військовий командир зупинився на моральних та законодавчих аспектах можливих територіальних поступок, зокрема щодо Донбасу, та на реальному стані справ на фронті. Він зазначив, що українська Конституція не передбачає добровільної відмови від територій, а думка про «ватність» мешканців підконтрольної частини Донбасу є міфом.
Оцінюючи стан ворога, Білецький вказав на виснаження росіян: «Останні місяці, по всім даним розвідки, поповнення особовим складом росіян не перекриває втрати. Катастрофічна ситуація по всім основним видам озброєння. Об'єктивні втрати противника мінімум в шість, інколи в вісім раз перевищують наші втрати. Вони видихаються». Хоча агресор масштабував безпілотники та РЕБ, загальна якість їхнього особового складу деградує, що дає Україні шанс зупинити їх за допомогою технологій та вийти на переговори на прийнятних умовах, вважає Білецький.
Керуючий партнер «Національної антикризової групи» Тарас Загородній вбачає у 20 пунктах Зеленського загрозу примусу до капітуляції, оскільки початковий план Віткоффа мав сумнівне походження. За його словами, деякі особи просували ідеї, узгоджені з російськими представниками в обхід офіційних каналів США.
«Безумовно, спочатку Україна домовлялася з американцями про зупинку по лінії розмежування. Далі була історія, коли окремі особи, такі, як пан Віткофф, через голову Держдепу почали просувати цей план, який вони намалювали з паном Дмитрієвим. Вони його просували, але ні до чого не дійшли», — зазначив Тарас Загородній.
Росія ж висуває завідомо неприйнятні вимоги: вихід України з чотирьох областей, відмова від НАТО, скорочення армії до 80 тисяч та визнання Криму і Донбасу російськими. Кінцевою метою Путіна Загородній називає знищення українського духу та розвал країни зсередини.
Політолог Олег Саакян розглядає нинішню ситуацію не як реальний переговорний процес, а як «дипломатичну контрнаступальну операцію» Києва у відповідь на вкиди російських спецслужб. На його думку, Україна зуміла змінити конфігурацію плану з жахливого на просто поганий, зробивши його водночас неприйнятним для Кремля.
Саакян підкреслив стратегічний успіх взаємодії України з ЄС, лідерів держав якого вдалося долучити до участі в переговорах про мирні ініціативи. Він зазначає, що зараз відбувається дипломатична контранступальна операція російських спецслужб із закидання цього плану. Завдяки «шаленому успіху» української дипломатії, як зазначив Саакян, Європа консолідувалася, прийнявши Берлінську декларацію та рішення про безстрокове замороження активів РФ. Тепер це дозволить підтримувати 800-тисячну українську армію незалежно від позиції США чи Росії, впевнений експерт.
Водночас колишній посол України в США Валерій Чалий застеріг, що оприлюднені пункти фактично винагороджують агресора, а не карають його. Багато з цих пропозицій прямо суперечать українському законодавству та Конституції, а безпекові гарантії залишаються ефемерними. Дипломат звернув увагу на парадоксальність ситуації, коли, попри активні розмови про мир у найближчі тижні, на практиці не спостерігається навіть ознак реального перемир'я.
Олександр Савицький