Гостем Мар’яи Кріль у пограмі «На перехресті подій і поглядів» був політолог, а нині — військовий Збройних сил України Тарас Радь. Як політолог-аналітик ще два роки тому в ефірі Української служби Польського радіо він неодноразово коментував різні суспільно-політичні події, а сьогодні він служить на сході України. Про те, як змінилося бачення України з перспективи перебування на війні, як змінилася сама війна та якими є контрасти між тим, що там, на лінії фронту, і в центрі та на заході України, слухайте у розмові.
29:08 [i] 01 01 TARAS RAD (online-audio-converter.com).mp3 НА ПЕРЕХРЕСТІ ПОДІЙ І ПОГЛЯДІВ. Політолог і військовий Тарас Радь: «У нас небагато виборів, це екзистенційна війна».
— Зараз я вже більше, як півтора року в лавах Збройних сил України, служу в 24 бригаді, окремій механізованій бригаді імені Короля Данила. Служу на сході, проходжу службу в Донецькій області, виконую військові обов'язки. І, звичайно, мобілізація в Збройні сили України суттєво змінила не лише графік мого життя, але й взагалі ставлення до життя.
І це змінило цілком мої пріоритети. Я — людина не армійська і ніколи не мав цього досвіду, але обставини російсько-української війни і військовий обов'язок як громадянина України все-таки ставить переді мною необхідність прийняти це рішення, яке я прийняв у червні 2024 року. Я ніколи не думав про те, що таке служити в Збройних силах, але доводиться швидко навчатися, швидко призвичаюватися до нових реалій, бо стало вже очевидно, що війна з Україною і з українцями — надовго.
Тобто це питання не лише повномасштабного вторгнення чотирьох років і навіть цих 12 років російсько-української війни, а того, що нас чекає в майбутньому. Очевидно, в умовах загрози ми будемо жити ще, напевно, десятиліття. Тому доведеться нам пройти цей шлях, і, мені здається, армія стане невід'ємною частиною кожного, щонайменше, чоловіка і майбутніх поколінь.
Це таке трохи скептичне, можливо, сприйняття, але якщо подивитись на це з іншого погляду, як на нову реальність, в якій ми опинилися, на яку ми, на жаль, тепер вже не можемо впливати, а радше шукати способів бути і потім навіть не просто бути, але й продовжувати нормальне життя в цій реальності, то іншого варіанту, як жити в парадигмі не лише загроженості, але й готовності протистояти цій загроженості, буде просто невід'ємною частиною нашого найближчого, я думаю, навіть не короткотермінового, а довготермінового майбутнього.
Слухайте розмову у доданому звуковому файлі.
Мар'яна Кріль