Наближення кінця війни в Україні неможливе без сильного економічного тиску на Росію. Санкції й обмеження фінансів роблять війну для Кремля дорожчою і менш вигідною. У США готують двопартійний законопроєкт про нові санкції, який, за словами сенатора Ліндсі Грема, можуть ухвалити вже наступного тижня. Документ передбачає жорсткі обмеження на купівлю російської нафти, замороження активів і блокування нових інвестицій.
Президент Дональд Трамп підтримав ці кроки, підкреслюючи, що Росія має відчути економічний тиск на всіх рівнях. Питання завершення війни в Україні залишається пріоритетним на міжнародній арені. Експерт аналітичного центру Solid Info Тарас Семенюк наголошує, що при обговоренні можливих шляхів миру необхідно враховувати позицію Росії.
«Коли ми говоримо про завершення війни, ми маємо враховувати позицію Росії — тобто, чи бажає вона справді закінчення конфлікту. Наразі ми бачимо, що Росія не зацікавлена у завершенні війни: вона не подає жодних сигналів до цього, а навпаки шукає причини, щоб продовжувати конфлікт. Очевидно, потрібні конкретні дії, які змусили б Росію змінити своє позиціонування», — зазначає Тарас Семенюк.
Він наголошує на необхідності витіснення Росії з тих сфер, де вона раніше мала повний контроль, зокрема Сирія та Латинська Америка, а також обмеження економічних можливостей агресора.
«Особливу увагу слід приділяти економіці, адже саме вона є основним джерелом фінансування війни. Чим більше російська економіка генерує прибутку, тим швидше ці кошти вкладатимуться у продовження конфлікту. Тому важливими залишаються санкції та тиск на нафтопереробний сектор, який Збройні сили України ефективно обмежують, руйнуючи інфраструктуру і значно ускладнюючи діяльність Росії на світовому нафтовому ринку», — пояснює експерт і додає, що дії західних партнерів, зокрема США, демонструють готовність збільшувати економічний тиск на Росію, і це має стати важливим фактором для змін у позиції Кремля.
На думку експерта, ці кроки разом з ефективною військовою та дипломатичною підтримкою України можуть прискорити процес завершення війни найближчим часом.
У Парижі 6 січня відбулася зустріч так званої «Коаліції охочих» за участі Володимира Зеленського, лідерів Європи та делегації США. Головною темою зустрічі стало обговорення шляхів забезпечення безпеки України в майбутньому та напрацювання механізмів для досягнення миру. Учасники говорили про створення умов для тривалого миру, можливі юридичні гарантії та подальшу підтримку української армії. Водночас підсумкові документи та заявлені кроки залишаються лише намірами, які будуть розглядатися тільки після фактичного припинення бойових дій в Україні.
Коментуючи зустріч «Коаліції охочих» та підписану «Паризьку декларацію» про «надійні гарантії безпеки для міцного й тривалого миру в Україні», експерт наголошує, що очікувати швидкої конкретики не варто.
«Наразі жодної конкретики немає і очікувати її не варто, адже йдеться лише про політичні наміри. До того ж така воля є вкрай обмеженою: зі зміною політичного режиму в тій чи іншій країні змінюється і сама позиція. Наприклад, сьогодні Німеччина демонструє одну лінію, однак вибори й прихід до влади проросійських сил можуть повністю її переглянути. Тож на цьому етапі йдеться лише про наміри без юридичних зобов’язань» , — пояснює Тарас Семенюк.
Водночас ці наміри мають практичне значення, вони фіксують позицію Заходу на майбутніх переговорах, зокрема у відповідь на категоричну незгоду Росії з будь-якою іноземною військовою присутністю в Україні. Крім того, йдеться про сигнал, що Європа серйозно сприймає російську загрозу і розглядає безпеку України як частину власної безпеки. Поки що всі ці кроки слід сприймати саме як політичні сигнали, а не як рішення, які мають обов’язкову силу.
Вікторія Машталер/ Тарас Андрухович