Російське військове угруповання в Придністров’ї — це радше політичний й інформаційний інструмент, ніж реальна сила для наступу. За словами експерта, більшість військових у цьому регіоні — це місцеві мешканці віком 40+, без бойової підготовки та технічних засобів. Водночас їхня присутність змушує Україну тримати бригади Нацгвардії та прикордонників на південному напрямку, аби гарантувати прикриття у разі загострення. Потенційно небезпечною залишається не стільки пряма атака, скільки спроби провокацій, диверсій чи інформаційної ескалації.
Попри заяви про «повну блокаду», обмеження діють із 2022 року, а реального ізолювання регіону не відбулося. Ситуація на кордоні контрольована, однак Росія може використати напрямок як важіль тиску або інформаційний привід для звинувачень України. Водночас місцева влада у Придністров’ї усвідомлює вразливість регіону і фактично саботує більш агресивні сценарії, побоюючись бути використаною Кремлем у масштабнішому конфлікті. Україна готова діяти у разі потреби, але подальший розвиток подій багато в чому залежить від позиції Молдови.
Більше можна послухати в аудіозаписі розмови або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков