Після українських атак дронів на цілі в Ленінградській області російські медіа почали спекулювати, що Україна нібито використала для цієї операції повітряний простір не лише країн Балтії, а й Польщі. Однак експерти ставлять ці твердження під сумнів.
Минулого тижня Україна провела серію атак дронів на паливну інфраструктуру в Ленінградській області, завдавши ударів по трьох стратегічних експортних об’єктах Росії над Фінською затокою. Операція розпочалася з неділі на понеділок атакою на порт у Приморську. Наступної ночі ціллю став нафтовий термінал у порту Усть-Луга, а також патрульний корабель, що виконує функції криголама. У ніч із середи на четвер дрони вдарили по нафтопереробному заводу КІНЕФ у Киришах.
Деякі з використаних для атаки апаратів упали на території Литви, Латвії та Естонії. У випадку з останньою безпілотник пошкодив димову трубу електростанції в населеному пункті Аувере на сході країни.
За підрахунками Reuters, у результаті пошкодження нафтопроводу «Дружба», затримання російських танкерів та українських атак дронів на паливну інфраструктуру, експортні можливості Росії щодо нафти скоротилися на 40%.
У четвер на пов’язаному з російськими спецслужбами телеграм-каналі Mash з’явилася карта, яка показує, що маршрут польоту українських дронів, які атакували цілі в Ленінградській області, нібито пролягав від Львівської області через східну частину Польщі, Литву, Латвію та Естонію. В описі під картою зазначено: «850 км повітряного шляху та польоти над Брянською, Смоленською, Тверською, Новгородською та Ленінградською областями роблять досягнення міста на Неві практично неможливим. Альтернативний маршрут, відкритий країнами Балтії для Збройних сил України, передбачає обліт Білорусі через Польщу, Латвію, Литву, Естонію та Балтійське море, що забезпечує вільний доступ до Фінської затоки».
Як сама карта, так і твердження про використання, зокрема, польського повітряного простору були підхоплені численними російськими засобами масової інформації. Вони також почали з’являтися в польських соціальних мережах.
Аналітик з питань безпеки й оборони Центру східних досліджень Яцек Тароцінський в інтерв’ю PAP зазначив, що здійснення атаки на Ленінградську область можливе без використання території Польщі. Йдеться про маршрут через Білорусь і країни Балтії, а також, потенційно, про використання надводних засобів у Балтійському морі.
— Дрони, які впали в Литві, Латвії та Естонії, були ідентифіковані як українські. За вектором їхнього польоту можна було встановити, що вони рухалися в напрямку Санкт-Петербурга і могли збитися з курсу, наприклад, унаслідок дії білоруських систем радіоелектронної боротьби або навігаційної помилки, — сказав експерт. Держави Балтії, додав він, чітко підкреслюють, що не звинувачують Україну в цих інцидентах.
— Повітряний простір країн Балтії справді був порушений. Водночас нічого не відомо про порушення повітряного простору Польщі — немає жодних повідомлень, нічого не зафіксовано, і, принаймні, нам про це нічого не відомо, — наголосив Тароцінський.
На його думку, українські дрони використовували повітряний простір Білорусі. — Він відносно слабко прикритий системами, є досить великим, його можливості розосереджені, а сам переліт над цією країною географічно коротший, — оцінив він.
Інший співрозмовник PAP, головний редактор журналу Nowa Technika Wojskowa Маріуш Цельма, зазначив, що під час подібних операцій прагнуть використовувати кілька маршрутів польоту та атакувати ціль із різних, неочевидних напрямків. — Українські дрони вже неодноразово долітали до Санкт-Петербурга, і не було жодних підозр, що вони летять через Польщу. Таку карту може намалювати будь-хто, — сказав Цельма.
Спираючись на фотографії об’єктів, що впали в Литві, Латвії та Естонії, він оцінив, що Україна використала апарати типу А-22. — Це невеликий легкий літак, переобладнаний у безпілотник. Замість пілота можна розмістити більше пального або додатковий вибуховий заряд. Українці часто використовують такі конструкції для ударів на великих відстанях, — пояснив він.
Використання супутникової навігації, додав він, забезпечує безпілотникам більшу точність — деякі з них здатні влучати не лише в будівлю, а й у конкретне вікно. Однак у випадку таких великих цілей, як нафтопереробний завод чи порт, застосовується інерційна (обчислювальна) навігація, завдяки чому дрони менш вразливі до систем радіоелектронної боротьби противника.
Телеканал «Белсат» повідомив у четвер, що під час атаки на Приморськ мешканці різних регіонів Білорусі масово писали в соцмережах про польоти дронів над їхніми головами. Звуки двигунів безпілотників чули в різних районах Мінська, над Могильовом, Гродном, Івенцем і Логойськом.
Цитований «Белсатом» колишній співробітник Служби безпеки України Іван Ступак пояснив, що вже деякий час існують припущення, що Україна використовує повітряний простір Білорусі під час атак дронів. Польоти можуть здійснюватися вздовж кордону Росії та Білорусі, де дрони рухаються «як по лезу бритви» між системами протиповітряної оборони обох країн. Запуск зенітних ракет російськими або білоруськими військами в такій ситуації міг би призвести до їх падіння на території союзника, чого обидві сторони, очевидно, намагаються уникнути.
PAP/Т.А.