Однією з центральних тем безпекової конференції Defence24 Days — 2026 стала дискусія про кіберпростір як окремий домен війни. Помічник генерального секретаря НАТО з інновацій, гібридних і кібертехнологій Жан-Шарль Еллерманн-Кінгомбе та командувач компонента кібероборони Збройних сил Польщі, генерал Кароль Моленда наголошували, що сьогодні межа між класичними бойовими діями та кібервійною фактично стерта.
Кароль Моленда прямо заявив, що сучасна військова техніка вже неможлива без кіберкомпонента, а кібероперації мають інтегруватися у планування ще на старті будь-якої операції:
«Мабуть, сьогодні вже немає чіткої межі між кінетичними діями та кіберпростором. Якщо атака здійснюється, наприклад, за допомогою кіберінструментів, то її наслідки можуть бути цілком фізичними. Тому для жертви атаки насправді не має значення, чи її атакували через кіберпростір, чи за допомогою класичних кінетичних засобів. Саме тому ми почали дискусію про те, що кіберкомпонент, особливо у військовому середовищі, має бути присутнім уже на найпершому етапі процесу планування операцій. Кіберпростір — це вже не просто "IT у військовій формі", як це було багато років тому. Сьогодні кібер є життєво важливим, критичним елементом».
У НАТО визнають, що кібератаки вже давно стали частиною підготовки до реальних бойових дій. За словами Жан-Шарля Еллерманн-Кінгомбе, саме це світ побачив на прикладі України:
«Ми бачили в Україні, як росіяни атакували енергетичні мережі через кіберпростір ще до початку кінетичних операцій. І тут кіберпростір відіграє важливу роль саме у кінетичному вимірі війни. Щодо питання статті 5, НАТО дуже чітко заявило: кібератаки самі по собі можуть стати підставою для застосування механізму колективної оборони за статтею 5. Але реальність полягає в тому, що більшість такої активності сьогодні відбувається трохи нижче порогу застосування статті 5».
Фактично Альянс дедалі більше переходить від моделі «лише захисту» до стратегії створення для противника реальної ціни за кібератаки — від атрибуції та публічного викриття до потенційного використання наступальних кіберспроможностей союзників.
Окремою темою стала швидкість технологічної адаптації. І тут саме український досвід учасники Defence24 Days — 2026 називали одним із головних уроків сучасної війни. За словами Жан-Шарля Еллерманн-Кінгомбе, російська війна в Україні довела вирішальне значення даних та штучного інтелекту:
«Можливість збирати величезні масиви інформації та перетворювати їх на практичні рішення. Здатність скоротити час ухвалення рішення — від виявлення цілі до її ураження — на 90% завдяки інструментам, підтриманим штучним інтелектом, є ключовим фактором. Саме це стало однією з вирішальних переваг, зокрема для України. Часто говорять про її успіхи у використанні дронів, але не менш важливою є здатність працювати з даними, пришвидшувати ухвалення рішень і діяти швидше за противника».
Генерал Кароль Моленда говорить ще жорсткіше: сучасна війна не залишає часу на повільну адаптацію.
«Українці також довели, що новітні та руйнівні технології є справжніми змінами правил гри. І до них потрібно вміти адаптуватися максимально швидко. Штучний інтелект у цьому контексті може стати відповіддю або, принаймні, одним із ключових інструментів. Якщо ти не береш участі в цій гонці, у довгостроковій перспективі ти програєш», — вважає генерал Кароль Моленда.
Саме тому Польща вже створила Центр впровадження штучного інтелекту для Збройних сил та активно готує нових фахівців для роботи з AI у військовій сфері. Паралельно із цифровою трансформацією Варшава стрімко нарощує і класичні військові спроможності, насамперед артилерію.
Після початку повномасштабної війни Росії проти України Польща уклала масштабну угоду на закупівлю південнокорейських САУ K9 та вже стала одним із найбільших операторів цих систем серед країн НАТО. У південнокорейській аерокосмічній та оборонній компанії Hanwha Aerospace Europe наголошують, що війна в Україні ще раз довела, що ствольна артилерія залишається критично важливим елементом сучасного поля бою. Менеджер зі зв’язків з громадськістю європейського підрозділу компанії Міхал Воншевич пояснює:
«Самохідна гаубиця K9, яку виробляє компанія Hanwha Aerospace Europe і яку вже використовують щонайменше шість країн НАТО — нині є однією з найсучасніших артилерійських систем. І, як показує досвід війни в Україні, ствольна артилерія залишається одним із головних елементів сучасного поля бою. Наступні модифікації гаубиць, які постачатимуться під кінець 2026 року до Польщі, зокрема K9PL, матимуть підвищену стійкість до ураження та будуть оснащені системами, що безпосередньо впливають на ефективність виконання бойових завдань».
Втім, головний виклик сьогодні — не лише самі артилерійські системи, а виробництво боєприпасів. У Hanwha Aerospace Europe прямо говорять про необхідність створення повного циклу виробництва в Польщі — від технологій до локального виготовлення компонентів.
«Компанія хотіла б реалізувати підхід і у сфері артилерійських боєприпасів калібру 155 мм, особливо щодо виробництва метальних зарядів для артилерії. Йдеться, по суті, про створення повного виробничо-технологічного ланцюга, який дозволив би забезпечувати цей артилерійський боєприпас на всіх етапах його життєвого циклу — від дослідження та розробки до напрямів застосування», — зазначив представник компанії Міхал Воншевич.
Ставка на власне виробництво боєприпасів стає для Європи питанням стратегічного виживання, особливо після того, як війна в Україні продемонструвала масштаби витрат артилерії у великому конфлікті. Ще одним напрямом, який активно розвивається у Польщі, є захищений лазерний зв’язок. У польській компанії CRW Telesystem-Mesko працюють над компактними модулями так званого «тихого зв’язку», які практично неможливо заглушити або перехопити традиційними засобами радіоелектронної боротьби. Директор з розвитку продуктів компанії CRW Telesystem-Mesko Павел Завада пояснює:
«Головна перевага цього рішення — це "тихий зв’язок". Система не випромінює радіосигналів, тому її значно складніше виявити. Фактично перервати таку комунікацію можна лише фізично перекривши лазерний промінь. Сам модуль працює як лазерний далекомір із додатково вбудованою функцією передачі даних».
За словами Павела Завади, такі модулі можуть використовуватися для зв’язку між командними пунктами, артилерійськими системами та навіть дронами-ретрансляторами.
Прослухати розмову можна у доданому файлі або на сторінці з подкастами.
Вікторія Машталер/Тарас Андрухович