Попри заяви Кремля про «успішну роботу російської ППО», атака українських дронів вкотре продемонструвала вразливість навіть найбільш захищеного регіону Росії. Хоча, як зазначають західні OSINT-аналітики, Московський регіон, на сьогодні, дійсно має найщільнішу систему ППО у світі. За даними аналізу супутникових знімків навколо Москви створено 3–4 кільця протиповітряної оборони. У самому регіоні розгорнуто понад 100 позицій ППО. Лише у радіусі 50-ти кілометрів від Москви зафіксовано щонайменше 90 комплексів «Панцир-С1». Окрім того додатково працюють системи ЗРК С-300, С-400, «Бук», «Tор» та багаточисленні засоби РЕБ. Військовий експерт Антон Міхненко наголошує, що Росія роками вибудовувала навколо Москви багатошарову систему ППО:
«Чітко видно, що сучасні технології змінюють правила війни, а масовані атаки дронів здатні перевантажувати навіть найпотужніші системи ППО. Коли в одну точку летять сотні безпілотників, жодна система не може гарантувати повний захист. Цими атаками українці фактично довели і Російській Федерації, і Кремлю, і самому Путіну, що сьогодні немає абсолютно безпечних місць, якою б потужною не була їхня система захисту. Які б оборонні рубежі вони не будували, сучасні технології дозволяють їх долати. І Росія має розуміти, що Україна вже має можливості дотягуватися практично до будь-якої точки, і насамперед зараз ідеться саме про Москву», — наголосив експерт.
За його словами, особливе значення мають удари саме по підприємствах оборонно-промислового комплексу в Москві та Підмосков’ї. Саме там розташована значна частина сучасних технологічних виробництв, пов’язаних із військовою технікою та озброєнням РФ.
«Це важливий сигнал не лише для Росії, а й для всього світу: навіть держава, яка роками будувала образ "непереможної фортеці", виявилася вразливою до сучасних технологічних ударів. І ця війна дедалі більше показує, що сила Російської Федерації значною мірою трималася на страху, пропаганді та міфі про її недосяжність», — наголосив експерт.
Як зазначає Антон Міхненко, головним фактором для подальшого розвитку українських далекобійних можливостей залишається спроможність оборонно-промислового комплексу та наявність достатнього фінансового ресурсу. Він наголошує, що без стабільного фінансування Україні буде складно масштабувати виробництво сучасних засобів ураження. Водночас підтримка з боку Європи та залучення кредитних коштів, за його словами, дають можливість інвестувати в розвиток ОПК, нарощувати виробничі потужності та збільшувати кількість дронів, здатних уражати цілі далеко в тилу Росії. Експерт підкреслює, що зараз питання масштабування оборонної промисловості напряму залежить від поєднання фінансового, технологічного та людського ресурсу.
«Є ще один важливий чинник — організація роботи на рівні Міністерства оборони та Генерального штабу. Якщо ми говоримо про системні удари: щоденні атаки по 200–300 дронів, — то Міністерство оборони має забезпечити Генеральний штаб усім необхідним ресурсом: безпілотниками, засобами ураження та іншими компонентами. Саме закупівлі та постачання створюють можливість для Генштабу планувати такі операції системно — раз на день, на тиждень чи раз на місяць… І, звичайно, нам би хотілося, щоб такі удари були регулярними, адже Росія сама веде війну саме так — постійними масованими атаками по Україні. Відповідно, ми також маємо формувати для них подібний рівень постійного тиску», — зазначив експерт.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі або на сторінці з подкастами
Вікторія Машталер