Польські волонтери продовжують підтримувати Україну на п'ятому році повномасштабної війни. Один із них — засновник і президент Фонду Dobry Człowiek Ольгерд Жечицький, який разом із командою регулярно доставляє гуманітарну допомогу до прифронтових регіонів. В ефірі Польського радіо для України він розповів про щоденну роботу волонтерів, потреби українців та мотивацію, яка не дозволяє зупинитися.
За словами волонтера, допомога Україні для нього та його друзів була природним вибором із перших днів російського вторгнення. Спочатку вони перевозили біженців із західних областей до Польщі, а згодом зосередилися на гуманітарній підтримці цивільного населення. Сьогодні фонд працює переважно в Одеській області, Нікополі, Кривому Розі та інших містах, що регулярно потерпають від російських атак. Під опікою організації перебувають близько тисячі дітей, зокрема з особливими потребами, а також кілька тисяч літніх людей.
Волонтер наголошує, що команда принципово працює без посередників і доставляє допомогу напряму людям. Це дозволяє краще розуміти реальні потреби та контролювати, щоб підтримка доходила до адресатів.
«Ми не передаємо нашу допомогу до логістичних центрів чи центрів допомоги. Ми доставляємо допомогу безпосередньо людям. Ми хочемо бути впевнені, що вона дійшла до тих, хто її потребує», — зазначив Ольгерд Жечицький.
Попри те, що ситуація в багатьох українських містах стабілізувалася порівняно з початком війни, у прифронтових районах, за словами волонтера, як і раніше бракує найнеобхіднішого. Люди потребують продуктів харчування, засобів гігієни, одягу та медикаментів. Особливо складною залишається ситуація в містах, розташованих за кілька кілометрів від лінії фронту, де щоденні обстріли продовжують руйнувати житло та інфраструктуру.
Волонтер переконаний, що допомога не потребує героїчних пояснень чи особливих приводів. На його думку, йдеться насамперед про людську солідарність і відповідальність.
«Немає чужих дітей. Українська дитина плаче від голоду так само, як польська чи будь-яка інша. Якщо людина потребує допомоги, їй потрібно допомогти», — підкреслив волонтер.
Саме цей принцип, за його словами, залишається головною мотивацією для десятків людей, які продовжують їздити в Україну та підтримувати тих, хто живе поруч із війною.
Усю розмову можна послухати у доданому файлі
Євгеній Дячков