Відсутність президента України Володимира Зеленського на Конференції з відновлення України у Ґданську стала одним із найбільш обговорюваних політичних жестів останніх днів у польсько-українських відносинах. На думку польської журналістки Агнешки Ромашевської-Ґузи, рішення українського лідера було сприйняте у Польщі негативно, однак його приїзд також міг спричинити нові проблеми.
«Це був певний шанс на деескалацію і навіть на своєрідну внутрішньополітичну гру, якщо йдеться про Польщу. Тому що, якби Зеленський приїхав на конференцію, на якій не було б президента Кароля Навроцького, а був би прем'єр-міністр Дональд Туск, то він би зіграв на внутрішніх конфліктах у Польщі, тобто на внутрішньому політичному суперництві, зробивши жест доброї волі у бік однієї з політичних сил й, так би мовити, висловивши неповагу до іншої. Але він не наважився на це. Виявилося, що він вирішив певною мірою образитися на всю Польщу», — зазначила вона.
На думку експертки, нині суспільна атмосфера в Польщі така, що майже будь-який крок Зеленського викликає критику. Саме тому вона не вважає, що зустріч між президентами України та Польщі найближчим часом могла б принести позитивний результат.
«На даному етапі жодному з цих панів краще не зустрічатися — я б сказала саме так. Тому що до всієї політичної ситуації, до всього історичного конфлікту й політичних обставин додається ще й особистісний фактор кожного з них. Адже політику роблять люди, а не машини. Відповідно, людський характер і поведінка також мають своє значення. І тут мені завжди пригадується один важливий американський фільм — «Назад у майбутнє» (Back to the Future). Там була така фраза: «Don't call me a chicken». Один герой казав іншому: "Не називай мене курчам". І тут постає питання: хто має виявитися цим курчам. І тут, на жаль, як один президент, так і другий, якщо говорити про їхні особистісні риси, — як би це м'якше висловитися, — люди доволі запальні. Тобто жоден не поступиться. Кожен із них належить до такого типу людей, які, якщо висловитися розмовною мовою, кажуть: "Ти мені тут не будеш підскакувати". Тому я вважаю, що їм поки що не слід зустрічатися — доти, доки все це трохи не вляжеться. Хоча я не знаю, чи воно взагалі колись повністю вляжеться», — сказала Ромашевська-Ґузи.
Водночас журналістка наголосила, що попри нинішню кризу Польща й Україна залишаються стратегічними партнерами. На її переконання, українські політичні еліти недостатньо усвідомлюють потенційні вигоди від довгострокової співпраці з Польщею не лише у сфері безпеки, а й в економіці та регіональному розвитку.
«Після безпосереднього початку війни, після повномасштабного російського вторгнення, на певний час виникло відчуття, що співпраця з Польщею може бути фундаментально важливою. І було цілком зрозуміло чому. Але щойно ситуація на фронті дещо змінилася, змінилося геополітичне становище України, Україна отримала нових, уже досить чітко визначених союзників, то, на моє здивування і, скажу відверто, на мій смуток, виявилося, що в Україні не так багато політиків, які розуміють, що співпраця з Польщею може приносити позитивні результати. Тобто йдеться не про те, що "щоб Польща не образилася" або щоб уникнути негативних наслідків, ми повинні зробити те, те і те. Ні, тут логіка трохи інша. Завдяки співпраці ми можемо отримати певні позитивні результати», — підкреслила вона.
Ромашевська-Ґузи також вважає, що історичні суперечки можуть ускладнити шлях України до Європейського Союзу. За її словами, у Варшаві питання історичної пам’яті залишатиметься важливим елементом політики незалежно від того, яка політична сила перебуває при владі.
«Я переконана, що Польща тут не поступиться. Більше того, будуть великі труднощі зі вступом до Європейського Союзу. Я над цим замислювалася, ще дивилася, як німці вирішували подібні питання у різних випадках. Вони дуже чутливі до цього, адже самі мусили з цим багато боротися — з тим, що мали різних героїв із певною плямою на репутації. Наприклад, у них є проблема: чиїм ім’ям можна називати військові частини, а чиїм — ні. Там є цілий закон на цю тему: наприклад, уже не пам’ятаю кого саме, але знаю, що ім’я одного генерала можна використовувати, а іншого — ні. Я переконана, що тут потрібне глибше осмислення, хоча знаю, що це дуже складно, бо це вже перейшло до пантеону легенд більше, ніж до реальності історичної. Тому це, безумовно, буде складно», — зазначила експертка.
Окрему увагу під час розмови було приділено ситуації навколо Білорусі після заяв президента України про російські ретранслятори для дронів на білоруській території. На думку Ромашевської, самопроголошений президент Білорусі Аляксандр Лукашенка практично втратив можливість самостійно ухвалювати рішення у військовій сфері.
Повну версію розмови слухайте в аудіоверсії.
Дар'я Юр'єва, Лариса Задорожна