Кількість жертв наймасштабнішого російського удару по Києву все ще уточнюється. Після масованої атаки, що включала сотні дронів і десятки ракет різних типів, тривають рятувальні та пошукові роботи на місцях зруйнованих будівель. Політолог Євген Магда переконаний, що Росія й надалі продовжуватиме атаки проти України, використовуючи зокрема компоненти, які потрапляють через обхід санкційних схем. Він наголошує, що Україна має діяти не лише на рівні дипломатії, а й через роботу посольств і суспільний тиск у країнах, де зафіксовані виробники таких компонентів.
«Росія, на жаль, продовжить бити по Україні. І треба не лише робити ставку на візити президента, але й українським посольствам у країнах, де ідентифіковані виробники компонентів до російських ракет і дронів, проводити закриті брифінги з компаніями, які постачають обладнання в обхід санкційних схем, і пропонувати зупинитися по-доброму. Якщо ж цього не відбувається — шукати можливості суспільного тиску. У світі є достатньо партнерів, які готові підтримувати Україну, і це також ресурс впливу на спроможності Росії», — каже Євген Магда.
Український досвід захисту критичної інфраструктури стає дедалі важливішим для міжнародних партнерів. Російські атаки на мирні українські міста, на енергетичні об'єкти, транспорт і системи життєзабезпечення вже давно вийшли за межі суто української проблеми та стали предметом міжнародних дискусій. Саме цій темі була присвячена одна з ключових панелей Конференції з відновлення України (URC 2026) у Гданську. Заступник голови Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України Іван Лукерія, під час конференції у Гданську розповів, які уроки світ має винести з українського досвіду захисту критичної інфраструктури під час війни.
«Україна має унікальний досвід забезпечення стійкості критичної інфраструктури. Але це той досвід, який ніхто не хотів би мати. Ми змушені були навчитися в умовах повномасштабної війни. Якщо говорити про головні уроки, то перший і найважливіший — не починати війну. Другий — це системи протиповітряної оборони та засоби ППО. Водночас засоби перехоплення мають бути значно дешевшими за ті засоби ураження, які використовує противник. Третій урок — необхідність прискорення виробництва систем і засобів протиповітряної оборони. Це один із головних висновків, які ми можемо зробити», — зазначив Іван Лукерія.
Серед основних рішень він назвав розвиток децентралізованої енергетики та посилення інженерного захисту критичних об’єктів.
«Неможливо повністю захистити енергетичну систему від ракет. Але можливо значно підвищити її стійкість до атак дронів та інших засобів ураження», — додав Іван Лукерія.
Генерал, екскомандувач сухопутних військ НАТО Паоло Дівізія підкреслив, що сучасні загрози охоплюють одразу кілька вимірів:
«Захист критичної інфраструктури має три аспекти: фізичний, людський і кіберпростір. Одна з головних проблем у кіберпросторі — це так звана атрибуція, тобто складність точно визначити, хто саме стоїть за атакою. І це створює новий рівень невизначеності для безпеки держав». Він також наголосив на необхідності спільної роботи держави, бізнесу та суспільства.
У Європейській комісії визнають, досвід війни в Україні вже впливає на політику безпеки та відновлення.
«Ми маємо бути готовими до наступної зими вже зараз. У нас немає часу створити ідеальну систему — ми маємо працювати з тим, що є. Інакше наслідки будуть не лише військовими, а й економічними та політичними», — зазначив представник Єврокомісії Герт Ян Коопман.
Зростання кількості кібератак у Європі змушує держави швидко посилювати системи кіберзахисту, особливо коли йдеться про критичну інфраструктуру. У Польщі це питання вже давно є одним із ключових безпекових пріоритетів — про це заявив заступник міністра цифровізації Рафал Росінський. Він наголосив, що країна щороку стикається з дедалі більшою кількістю атак і вже вибудувала багаторівневу систему реагування. За його словами, масштаб загрози зростає надзвичайно швидко.
«Польща сьогодні є однією з країн Європейського Союзу, яка зазнає найбільшої кількості кібератак. Якщо у 2024 році було зафіксовано понад 100 тисяч таких атак, то зараз їх кількість уже сягнула приблизно 270 тисяч. Наша задача — навчитися блискавично реагувати на кіберзагрози та ефективно захищати критичну інфраструктуру. Саме тому ми реалізуємо спеціальні програми із захисту систем водопостачання, енергетики, транспорту, охорони здоров’я та інших критично важливих сфер», — сказав Рафал Росінський.
Матеріал можна прослухати у прикріпленому аудіофайлі або на сторінці з подкастами.
Вікторія Машталер