Попри регулярні удари по паливній інфраструктурі, підстав говорити про масштабну паливну кризу в Україні наразі немає. На відміну від перших місяців повномасштабної війни, система постачання пального стала значно стійкішою завдяки диверсифікації імпорту. Нафтопродукти надходять до України з багатьох країн різними маршрутами — залізницею, автомобільним транспортом і через річкові порти. Саме така модель дозволяє уникати дефіциту навіть за умов постійних атак на окремі об'єкти паливної інфраструктури.
Водночас ризики зберігаються, адже російські удари по автозаправних станціях і логістичних об'єктах тривають. Для підвищення стійкості системи дедалі більшого значення набувають розосередження запасів пального, створення додаткових точок доступу до нього та спрощення логістики, особливо у прифронтових регіонах. Такий підхід має забезпечити безперервне постачання пального навіть у разі посилення атак і мінімізувати ризики для цивільних споживачів та критичної інфраструктури.
Послухати повну версію розмови можна в аудіозаписі або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков