Директор Інституту національної та міжнародної безпеки Військової академії сухопутних військ Польщі Павел Ольбрихт називає трьома ключовими результатами саміту НАТО в Анкарі 7-8 липня підтвердження чинності статті 5 Вашингтонського договору, зобов’язання держав-учасниць збільшувати оборонні витрати та чітку декларацію про продовження фінансової й військової підтримки України. За його словами, саме ці рішення визначатимуть розвиток Альянсу в найближчі роки.
Експерт звертає увагу, що країни східного флангу НАТО — Польща, Литва, Латвія та Естонія — сприймають загрозу з боку Росії значно гостріше, ніж держави Південно-Західної Європи. Водночас він наголошує, що оцінювати внесок союзників потрібно не лише за відсотком ВВП, а й за реальними фінансовими можливостями кожної країни.
Учасники НАТО також підтвердили намір виділити Україні близько 70 мільярдів євро допомоги на 2026 рік і щонайменше таку саму суму на 2027-й, а також розглядають подальше посилення військової підтримки, включно з системами Patriot. Експерт підкреслює, що розвиток оборонної промисловості став одним із пріоритетів НАТО після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, оскільки Альянс повернувся до своєї головної функції — колективної оборони та політики стримування.
Павел Ольбрихт характеризує роль Туреччини як унікальну: Анкара одночасно зміцнює позиції в НАТО, підтримує відносини зі США та зберігає контакти з Росією і Китаєм, прагнучи виступати потенційним посередником у війні Росії проти України. Водночас експерт наголошує, що Росія залишається головною загрозою для Альянсу, а поряд із нею в стратегічних документах НАТО згадують Китай, Іран, Північну Корею, Сирію та Білорусь. На його думку, баланс сил усередині Альянсу після саміту не змінився: Сполучені Штати зберігають провідну роль, а Польща посилює амбіції неформального лідера країн Центральної та Східної Європи.
Запрошую послухати звукову версію розмови в доданому аудіофалі або в подкастах.
Сніжана Чернюк