Попередні санкційні пакети Європейського Союзу нерідко виявлялися слабшими за початкові політичні заяви через необхідність узгоджувати позиції всіх країн-членів. Однією з проблем залишається точковий підхід, коли обмеження запроваджують проти конкретних фізичних або юридичних осіб, тоді як Росія створює нові компанії та використовує посередників у третіх країнах для обходу заборон. Значно сильнішим тиском могли б стати системні обмеження на доходи від російського експорту та доступ до іноземних технологій і комплектуючих, необхідних для військового виробництва. Окрему роль можуть відігравати вторинні санкції проти компаній і країн, які допомагають обходити вже чинні обмеження.
Додатковим економічним ризиком для Росії стає безпека її повітряного простору. Російські ракети, безпілотники та військова авіація, а також українські далекобійні удари створюють умови, за яких цивільне авіасполучення може дедалі частіше стикатися з обмеженнями. Якщо закриття аеропортів і затримки рейсів стануть регулярними, наслідки поширяться далеко за межі авіакомпаній: великі відстані роблять авіацію важливою частиною російської внутрішньої логістики. Тривалі перебої можуть скоротити доходи перевізників, створити ризики для окремих авіакомпаній та ускладнити перевезення людей і вантажів, посилюючи загальний економічний тиск на Росію.
Послухати повну версію розмови можна в аудіозаписі або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков