Ситуація навколо імовірного викрадення одного з командирів РДК та подальших взаємних звинувачень українських спецслужб спричинила гостру реакцію експертів і силових кіл. Скандал навколо перестрілки між співробітниками Служби безпеки України та військовослужбовцями Головного управління розвідки в Києві сколихнув українське суспільство. Інцидент стався біля помешкання заступника командира Російського добровольчого корпусу Степана Каплунова, якого згодом утримували без офіційного процесуального статусу.
Стрілянина у спальному районі столиці України та збройне протистояння спецслужб сталися під час спроби затримання представника Російського добровольчого корпусу (РДК), який входить до системи Головного управління розвідки (ГУР). Внаслідок стрілянини біля квартири військового зафіксували поранення людей та загибель співробітника розвідувального органу.
Взаємні звинувачення силовиків винесли інцидент в публічну площину. Прокуратура та Державне бюро розслідувань за наказом президента України Володимира Зеленського почали слідчі дії. Офіційні процесуальні документи про затримання Каплунова тривалий час були відсутні, як наголосив ексслужбовець СБУ Іван Ступак.
«Ситуація дика в своєму максимальному розумінні. Взагалі протистояння між органами, маю на увазі стрілянину, в тиловому місці, загибель одного з співробітників силового органу, розвідувального органу — це взагалі неприпустимо за будь-яких обставин. Але, на жаль, відбулося те, що відбулося», — сказав Ступак.
Він повідомив про відсутність глобальної конфронтації між відомствами й закликав ДБР встановити ініціаторів стрілянини. Він нагадав про процедуру НАБУ в Офісі Президента як приклад цивілізованого проведення слідчих дій. Ступак зауважив, що зараз у силових органах ніхто до кінця не розуміє причин події.
Правова сторона цієї справи викликає чимало запитань у профільних фахівців. Силові методи затримання без належного процесуального оформлення ставлять під сумнів дотримання закону. Викрадення військовослужбовця та його утримання в неволі десять діб адвокат Степана Каплунова Тарас Боровський кваліфікував як порушення юридичних процедур. Він заявив, що його клієнту не була висунута підозра чи офіційні обвинувальні документи.
«Його нема за що утримувати в неволі, тому він на свободі. Десять днів він провів в позапроцесуальний спосіб, будучи викраденим, під катуваннями і погрозами. Це не має жодного процесуального значення в рамках кримінального процесу», — повідомив адвокат.
15:45 0084DAA8.mp3 Збройний конфлікт між спецслужбами викрив управлінську кризу в Україні
Боровський назвав закиди щодо співпраці з ФСБ або замаху на Ахмеда Закаєва смішними. Він поклав відповідальність на департамент контррозвідки СБУ та заперечив причетність до стрілянини спецпідрозділу «Альфа». За словами адвоката, метою затримання було створення сфабрикованої історії з дискредитації керівництва ГУР та голови офісу президента Зеленського Кирила Буданова.
Сам Каплунов також повідомив про тиск з боку спецслужби. Він не виключив спроб підкинути речові докази.
«Я, Капулнов Степан Григорович, був по-бандитському викрадений співробітниками СБУ 23 серпня. За нашою інформацією, перші три доби зі мною працював безпосередньо генерал Поклад. Через фізичний та психологічний тиск з моєю допомогою вони намагалися дискредитувати заступника командира спецпідрозділу "Тимура" Дмитра Іванова та безпосередньо Кирила Олексійовича Буданова, щоб приліпити нам співпрацю з ФСБ», — заявив Каплунов.
Він зізнався, що через скрутне становище та психологічний тиск удав, що він погодився з версією його співпраці з російським ФСБ. Також військовий заявив про наявність відеозапису спроби співробітників СБУ проникнути до його помешкання з великими сумками. Його сторона вже звернулася до ДБР задля розслідування цих дій.
Аналітики бачать у цьому конфлікті системну проблему цілої державної машини. Вона спричинена кадровою політикою «Слуг народу» та відсутністю чіткої координації між відомствами. Експерти вважають стрілянину в Києві спалахом глибокої управлінської кризи всередині силового блоку держави та наявність конфліктів між керівниками різних спецслужб. Політолог Ігор Рейтерович виступив за необхідність жорстких управлінських рішень та реакції з боку вищого політичного керівництва держави.
«Цей представник РДК був затриманий з порушеннями. Тобто його реально вважали людиною, яка просто зникла. І про це писали пару днів назад, дуже важливий момент, що, можливо, це якась операція, там навіть про росіян ходили розмови і так далі», — сказав Рейтерович.
Експерт також відзначив кадрові ротації в ГУР та СБУ і поклав політичну відповідальність за все це на президента Зеленського. Він нагадав про давнє протистояння між Будановим і Покладом та закликав до жорстких кадрових рішень щодо керівників органів.
Політичні чинники відіграють ключову роль у виникненні подібних конфліктів, як вважає ексрозвідник ГУР і ексконтррозвідник СБУ Роман Червінський. За його словами, прагнення контролю силових структур часто переважає державні інтереси. Аналітики вказують на системний характер проблем у кадрових призначеннях силового блоку протягом останніх років. Конкуренція між Офісом Президента, СБУ та військовою розвідкою, як вважає Червінський, призвела до публічного підриву авторитету державних інституцій.
«Ситуація почала погіршуватись з 2019-го — 2020-го року, коли до влади прийшла монобільшість і вони почали призначати людей на посади не за фаховими знаннями і вміннями та за результатами людей, а за лояльністю до очільника держави і його всього близького оточення. Поклад був призначений на посаду завдяки зусиллям саме Єрмака. Тобто це людина Єрмака», — заявив ексрозвідник.
Він підозрює, що політичне керівництво хоче послабити підрозділи ГУР через страх перед їхнім силовим потенціалом. Всі публікації СБУ про нібито переписку з росіянами Червінський назвав ознакою відсутності реальних доказів. На його думку, ця боротьба завдала серйозного удару по репутації обох спецслужб.
Розслідування подій навколо викрадення Степана Каплунова та стрілянини в Києві триває під контролем Державного бюро розслідувань. Перебіг цієї справи стане важливим іспитом для української системи правосуддя, як вважають аналітики.
Підготував Олександр Савицький