Переговори про «енергетичне перемир’я» мають більше перспектив, ніж швидке досягнення повноцінних мирних домовленостей, однак навіть тут залишається чимало невизначеності. Політичної заяви про відмову від ударів недостатньо: Києву й Москві необхідно погодити конкретний перелік енергетичних об’єктів, яких не можна атакувати, а також забезпечити взаємне виконання умов. Росія при цьому може пов’язувати домовленості зі своїми вимогами, зокрема щодо експорту нафти та санкційних обмежень.
Паралельно предметом переговорів може стати припинення вогню в Чорному та Азовському морях, де свої економічні інтереси мають не лише Україна й Росія, а й США, Туреччина та інші держави.
Навіть досягнута домовленість не гарантуватиме припинення атак на всю зиму. Москва може погодитися на тимчасові обмеження, зокрема заради збереження переговорного каналу зі США, але водночас Кремль поки не демонструє готовності повністю припинити війну.
Російське керівництво розраховує використати перевагу в балістичних ракетах і дефіцит ракет для українських систем Patriot, щоб посилити тиск на Україну напередодні та протягом зими. Тому «енергетичне перемир’я» може стати окремою тимчасовою домовленістю, але його не варто ототожнювати з переходом до повноцінного мирного процесу.
Більше можна послухати в аудіозаписі розмови або на сторінці з подкастами.
Олексій Бурлаков