Росія продовжує військову активність поблизу польського кордону, а короткочасні інциденти в повітрі змушують Варшаву знову реагувати на дії російських сил. 23 вересня російський вертоліт Мі-8 з боку Крулевецької області порушив польський повітряний простір у районі Бранева. Він перебував у її повітряному просторі близько 40 секунд. Польські військові відстежували його протягом усього цього часу.
Цей епізод стався після серії інцидентів із безпілотниками поблизу Польщі та інших країн східного флангу НАТО. Військовий експерт, підполковник запасу Мацей Коровай в ефірі Третього каналу Польського радіо вважає, що такі дії можуть мати одразу кілька цілей — від перевірки роботи польської протиповітряної оборони до психологічного впливу на суспільство.
«Росія ніколи не діє з однією метою — завжди йдеться про цілий комплекс цілей. Що стосується Польщі, то тут передусім ідеться про виснаження системи протиповітряної оборони, про її залучення саме в цих районах, щоб у майбутньому і, за потреби, підготувати ґрунт для інших операцій — в інших районах Польщі або на території НАТО», — каже Мацей Коровай.
Окреме питання — маршрути російських безпілотників. Останніми тижнями вони неодноразово наближалися до польського кордону. 13 вересня невідомий об’єкт пройшов через повітряний простір Литви з боку Білорусі в напрямку Крулевецької області. Через два дні над Литвою винищувач НАТО збив російський Gerbera з вибухівкою. Ще один такий безпілотник знайшли біля польського узбережжя Балтійського моря.
Головний редактор журналу Nowa Technika Wojskowa Маріуш Цельма звертає увагу на те, що російські безпілотники можуть використовуватися не лише для безпосереднього ураження цілей. За його словами, їхня присутність поблизу Польщі сама по собі створює навантаження на польське суспільство та військову систему.
«Вже досить давно звертаю увагу на те, що дії з російського боку, на мою думку, є цілеспрямованими і свідомими. Тож ці дрони, безумовно, є викликом, і гадаю, що певною мірою їх використовують саме для впливу на наше суспільство. Мабуть, у нас поступово формується той самий синдром, який ми бачимо в Україні, — втома людей від постійних тривог і дедалі слабша реакція на них», — зазначив каже Маріуш Цельма.
Мацей Коровай припускає, що Росія може використовувати білоруський повітряний простір для запуску або транзиту безпілотників. На користь такої версії, за його словами, свідчить попередня практика використання у 2022 році Росією території Білорусі під час війни проти України.
«Розглядаю польоти дронів через литовський повітряний простір із використанням повітряного простору Крулевецької області в напрямку нашого узбережжя Балтійського моря як своєрідне випробування. Це перевірка здатності долати такі відстані за допомогою дронів, які мають певні обмеження під час проведення операцій — зокрема погодні та пов’язані зі зв’язком. Російські дії поблизу нашого кордону мають, на мою думку, і практичну, і тестову мету. Побоююся, що росіяни готуються до чогось більшого: вони чинять тиск на наш кордон і водночас на півночі перевіряють певні технічні рішення», — додав експерт.
Мацей Коровай також пояснює, що Росія діє одночасно в кількох сферах, тому її кроки не варто сприймати як окрему схему «дія — реакція». За його словами, ідеться про синергію та каскад дій в інформаційному просторі, дипломатії, економіці та інших сферах для того, щоб ці дії підсилювали одна одну і допомагали Росії досягати конкретної мети.
Росія водночас випробовує нові засоби ураження, а війна в Україні показує, наскільки швидко змінюються вимоги до підготовки військових. Сучасне озброєння саме по собі не гарантує результату — військові мають уміти діяти з ним швидко та правильно, особливо в ситуаціях, яких раніше не відпрацьовували. На цьому досвіді розвиваються українські військові симулятори.
Під час виставки MSPO у Кельцях комерційний директор і представник української military-tech групи L7 United Геннадій М’ясников розповів про свою компанію, яка починала з тренажера для NLAW, коли українські військові отримали велику кількість нової для них західної зброї. Сьогодні L7 заявляє про понад 50 типів тренажерів і більш ніж 500 тисяч військовослужбовців, які пройшли на них підготовку.
За словами Геннадія М’ясникова, головна мета таких тренувань — не просто навчити військового користуватися зброєю. Насамперед йдеться про те, щоб у критичний момент він знав, що робити, і міг швидко відреагувати, адже передусім тут йдеться про збереження самого життя солдата:
«В першу чергу вся ця історія — про збереження життя, а вже в другу чергу — про економію грошей, боєприпасів та інших ресурсів. Людина, яка має належну підготовку, може не просто відпрацювати індивідуальну навичку стрільби. Тренування можуть бути різними: від звичайної стрільби з гвинтівки до складних сценаріїв, коли потрібно діяти у групі — зачищати приміщення, знищувати броньовану техніку або протидіяти противнику різними засобами».
У L7 United Group також мають тренажери для мінометів, гранатометів, ПЗРК, а також окрему лінійку систем для навчання боротьбі з FPV-дронами. Геннадій М’ясников наголошує, що сценарії створюють разом із військовими та бойовими ветеранами, орієнтуючись на реальні потреби фронту.
«Нашим основним замовником є Збройні Сили України, і саме військові говорять нам, що їм потрібно. [...] Ми чуємо реальний запит армії і намагаємося на нього реагувати», — розповідає Геннадій М’ясников.
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
PR3/ Вікторія Машталер/ Тарас Андрухович