Литовсько-польсько-українська бригада імені Великого гетьмана Костянтина Острозького — це військове формування країн Люблінського трикутника. Угоду щодо створення бригади підписали у 2014 році. Остаточне її формування відбулося восени 2015 року. Військове формування складається зі збройних сил Литви, Польщі та України. Початкової оперативної готовності багатонаціональна бригада досягла у 2016 році, а повної оперативної готовності було досягнуто лише у 2017 році. Сьогодні міжнародна формація діє під гаслом «United for Peace», тобто «Об'єднані заради миру».
— Цей підрозділ продовжує військове співробітництво між нашими трьома державами, започатковане ще у 1997 році зі створенням польсько-українського батальйону, а згодом — литовсько-польського батальйону, — говорить командир Багатонаціональної бригади, полковник Марцін Май. Не можна не згадати і XVI століття, коли ми вже разом брали участь у битві під Оршею.
Від першого дня існування особовий склад бригади трьох країн спільно проводить підготовку, бере участь у навчаннях та підвищує свої навички й спроможності, дотримуючись спільного девізу «Об’єднані заради миру», відповідно до стандартів і підходів НАТО. За ці роки наші військовослужбовці взяли участь у численних проєктах разом із міжнародними партнерами зі Сполучених Штатів, Канади, Грузії, Німеччини та Північної Македонії. Сфера діяльності бригади є справді широкою. Навіть якщо популярна фраза «sky is the limit», тобто «небо — це межа» може звучати дещо перебільшено, наша амбіція полягає в тому, щоб і надалі використовувати різноманітні способи переміщення та транспортування сил і засобів — суходолом, повітрям і морем, адже здатність до розгортання є основою нашої діяльності, — зазначає полковник Марцін Май.
У червні 2008 року на зустрічі міністрів оборони Європейського Союзу представники Литви, Польщі та України домовилися створити багатонаціональний військовий підрозділ. Восени того ж року сторони узгодили, що це буде бригада. Проте після окупації Росією Автономної Республіки Крим Польща і Литва повернулися до цієї ідеї й відновили переговори щодо створення спільної військової бригади. Від України до складу LITPOLUKRBRIG увійшли військовослужбовці 80-ї окремої аеромобільної бригади.
— Завдання бригади не змінилися — вони залишаються тими самими, що й під час її створення, — говорить герой України, заступник командира багатонаціональної бригади, полковник Євген Шаматалюк. Бригада призначена для застосування у складі миротворчого контингенту для місій під егідою ООН. У нас є три національні батальйони — литовський, польський та український. Штаб управління бригади, який знаходиться тут, у Любліні, складається з військовослужбовців також трьох країн. А батальйони дислокуються кожен у своїй країні. Вони збираються разом лише для міжнародних навчань щодо злагодження та зможуть об'єднатися у разі виконання бригадою визначених завдань.
Досвід, який продовжує здобувати українська армія під час захисту своєї держави, використовується нашою бригадою та країнами-партнерами. Зокрема, тиждень тому ми завершили участь у міжнародних навчаннях «Strong Griffin» у Литві, де також широко застосовується досвід Збройних сил України, зокрема щодо використання безпілотної складової, — зазначає полковник Євген Шаматалюк.
Загалом бригада нараховує понад 4 тисячі військовослужбовців. Офіційний її статут ставить перед собою кілька цілей: підвищення рівня взаємної довіри та співпраці між країнами, зміцнення військової співпраці, а також поширення й впровадження сучасних підходів. Патроном бригади став князь Костянтин Острозький, який, об'єднавши 30-тисячне польсько-литовсько-руське (українське) військо, вщент розбив значно чисельнішу московську армію в битві під Оршею.
— Це абсолютно виняткова формація, — говорить начальник штабу бригади полковник Рамунас Янкаускас. Нашою сильною стороною є те, що ми маємо різний досвід. Наприклад, польські та литовські офіцери мають значний досвід роботи відповідно до процедур НАТО. Наші українські побратими сьогодні мають надзвичайно великий бойовий досвід. І тепер ми всі разом поєднуємо цей досвід та намагаємося впроваджувати його у нашу повсякденну діяльність і під час навчань.
Дуже важливо продовжувати впроваджувати процедури НАТО для наших українських офіцерів. І навпаки — українські офіцери надають нам надзвичайно цінну інформацію про те, що відбувається під час війни. Їхній досвід є дуже цінним для нас, особливо щодо загроз з повітря. Тому зараз ми також переглядаємо наші стандартні оперативні процедури щодо того, як діяти в умовах повітряної загрози. Звичайно, ми консультувалися з нашими українськими офіцерами, і на основі цього оновимо наші стандартні оперативні процедури щодо реагування на повітряні загрози, — підкреслює полковник Рамунас Янкаускас.
— Якщо звернутися до девізу бригади — «Об’єднані заради миру» (United for Peace), то на початковому етапі діяльність бригади можна було пов’язувати зі своєрідними миротворчими операціями, призначеними для віддалених країн Африки або, можливо, для держав Балканського регіону, — говорить політолог, директор Інституту Центральної Європи, доктор Ґжеґож Ґіль. Сьогодні ж чітко видно, що «Об’єднані заради миру» — це вже не стільки стабілізаційні чи миротворчі місії, скільки передусім діяльність, спрямована на забезпечення готовності та стійкості держав східного флангу НАТО й України. Україна сьогодні в режимі реального часу надає унікальні знання та досвід, отримані внаслідок цієї жорстокої російської агресії.
Водночас вона формує власне ноу-хау, накопичує та систематизує цей досвід. І я знаю, що тут, у бригаді, ці знання та досвід також передаються збройним силам країн Альянсу. Навіть якщо Україна не є членом Північноатлантичного альянсу, неможливо заперечувати, що цей процес триває. Я глибоко вірю, що якщо говорити про те, що неофіційною столицею НАТО в Польщі є Бидгощ, то, на мою думку, Люблін також має своє місце на цій карті. І про це варто говорити, адже складається враження, що мешканці Любліна не до кінця усвідомлюють значення цього унікального підрозділу, який об’єднує дві держави НАТО з державою, яка поки не є членом Альянсу в повному розумінні цього слова, але прагне до нього і сьогодні в багатьох аспектах може бути прикладом навіть для держав НАТО — підкреслює доктор Ґжеґож Ґіль.
— Така співпраця особливо важлива в часи напруженої геополітичної ситуації, — говорить генеральний консул України в Любліні Роман Шепеляк. LITPOLUKRBRIG — це символ дружби, довіри та солідарності, які об'єднують Україну, Польщу та Литву. Три держави, три прапори, три військові традиції і водночас спільне розуміння цінності свободи, незалежності та безпеки.
Сьогодні, коли Україна захищає свою незалежність і суверенітет, така співпраця набуває особливого значення. Для українців підтримка Польщі та Литви — це не абстрактні слова. Ми відчуваємо її щодня і щиро вдячні за цю солідарність. LITPOLUKRBRIG на практиці демонструє, що наша співпраця ґрунтується на довірі, професіоналізмі, відповідальності та готовності діяти разом. Я переконаний, що ця бригада і надалі буде важливим символом нашої єдності та спільної безпеки, — зазначає генеральний консул України в Любліні Роман Шепеляк.
Як зазначають експерти та військові, сьогодні умовах повномасштабної війни в Україні, це партнерство набуває нового змісту: досвід українських воїнів стає безцінним внеском у безпеку всього східного флангу НАТО.
Підготувала Інна Ясніцька