Восени 2026 року Україна зіткнулася з гострим дефіцитом державного бюджету. Уряд Сергія Корецького запровадив режим суворої економії. Кабінет Міністрів призупинив фінансування капітальних видатків та заморозив некритичні програми.
Головною причиною бюджетного розриву у вересні стало неотримання другого траншу від Європейського Союзу на 4,26 мільярда доларів. Брюссель планував перерахувати ці кошти в середині місяця. Проте виділення грошей зупинили через невиконання Україною важливих структурних зобов'язань.
Для відновлення фінансування Верховна Рада має скасувати податкові пільги на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, ухвалити законопроєкт про оцінку майна, формування комісії Рахункової палати та відновити суворий моніторинг статків можновладців.
Економічний аналітик Олексій Кущ зазначив, що витрати держбюджету сягнуть 7 трильйонів гривень, а дефіцит перевищить 1,5 трильйона. За його словами, більшість коштів із дворічного пакета ЄС піде на закупівлю зброї і не потрапить до бюджету.
Аналітик додав, що через це реальна фінансова діра зростає до 50 мільярдів доларів. Цю суму зараз немає чим перекрити. У вересні недофінансування казначейського рахунку досягло критичного рівня.
«За моїми оцінками, у вересні недофінансування за казначейським рахунком вже може скласти від 15% до 20% за середньомісячними оборотами. Це вже перші ознаки бюджетної кризи й економічної кризи», — заявив Олексій Кущ.
Через брак коштів уряд запровадив щоденне прогнозування видатків. Держава фінансує лише оборонні потреби, соціальні виплати та зарплати медиків і вчителів. Капітальні видатки та будівництво нових об'єктів повністю зупинили до грудня. Під загрозою опинилися місцеві програми підготовки до опалювального сезону. Громади залишилися без обіцяних субсидій від держави.
Уряд розраховує виконати вимоги партнерів до 15 жовтня. Перший заступник Міністра фінансів України Роман Єрмоличев пояснив вересневий збій відсутністю зовнішньої допомоги для цивільного сектору. Урядовець повідомив, що Мінфін відтермінував видатки капітального характеру на суму 39 мільярдів гривень на грудень. При цьому соціальні виплати та видатки на незахищені верстви населення виплачуються повністю.
Роман Єрмоличев додав, що після виконання вимог Україна очікує 4 мільярди доларів наприкінці жовтня. У листопаді та грудні уряд сподівається отримати близько 7 мільярдів доларів за програмою Ukraine Facility: «У нас були плани, тобто прийнятий бюджет, плани виконання цього бюджету. І на якомусь етапі відбувся збій, не прийшла та зовнішня допомога, на яку ми всі розраховували для того, щоб покрити видатки саме цивільного сектору».
Попри поточні складності, банківська система України зберігає необхідну стійкість. Заступник Голови Національного банку України Володимир Лепушинський заявив, що рівень міжнародних резервів на кінець вересня становив 48,7 мільярда доларів, що покриває чотири місяці імпорту.
Дефіцит бюджету у липні та серпні був високим через витрати на оборону, сказав банкір. Проте обсяг валютних інтервенцій виявився нижчим за попередні прогнози регулятора. Лепушинський наголосив на важливості виконання зобов'язань перед партнерами. На його думку, від цього залежать можливості щодо подальшої валютної лібералізації.
«В бюджетах міжнародних партнерів заплановане фінансування, отримати його можливо і потрібно, і це Україні під силу. Від цього залежать і, зокрема, наші можливості щодо валютної лібералізації», — зазначив Лепушинський.
Оборонний бюджет країни потребує додатково 27 мільярдів доларів до кінця року. Витрати зростають через виплати військовим та високу вартість сучасного озброєння. Один день війни коштує українській державі близько 190 мільйонів доларів.
Уряд намагається перекрити 7 мільярдів доларів через внутрішній перерозподіл ресурсів. На решту 20 мільярдів доларів влада шукає зовнішнє фінансування. Водночас податкові надходження зменшуються через постійні російські обстріли промисловості.
Голова парламентського комітету з питань бюджету Роксолана Підласа повідомила, що понад 60% бюджету іде на оборону. Далі за обсягом йдуть соціальні виплати, обслуговування боргу, освіта та медицина. Депутатка підкреслила, що суттєво скоротити інші видатки майже неможливо, а через ворожі удари держава втратить щонайменше 70 мільярдів гривень податкових надходжень до кінця року.
«Наскільки я розумію ситуацію, такої кризи ліквідності і розривів ліквідності в нас не було з початку 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Це й недоотримання податкових надходжень, і неотримання міжнародної допомоги», — сказала Роксолана Підласа.
Зупинка промислових комбінатів створює суттєві ризики для фінансової системи. Експорт металургії цього року впаде більше ніж удвічі порівняно з минулорічними 5 мільярдами доларів. Нова ініціатива щодо оподаткування посилок принесе лише 10-20 мільярдів гривень.
Фінансовий аналітик Олексій Кущ оцінив наслідки зупинки металургійних гігантів, зокрема комбінату «Криворіжсталь». Він звернув увагу на припинення роботи гірничо-збагачувальних підприємств у Запоріжжі та Кривому Розі. На його думку, нові податкові ініціативи лише ускладнять роботу логістичних компаній.
Експерт зазначив, що створення великих накопичувальних складів на митниці збільшує ризики воєнного часу. Ворожі ракети та дрони можуть завдавати ударів по таких об'єктах. Нове навантаження погіршить стан логістичної системи України.
«З урахуванням усіх цих факторів, які були зазначені, можна сказати, що цей бюджет є нереалістичним і точка відсікання можливості отримання доходів буде вже не восени 27-го, а можливо навіть влітку 27-го року», — підсумував Кущ.
Уряд розраховує стабілізувати фінансову ситуацію наприкінці осені. Отримання 4 мільярдів доларів у жовтні залежить від ухвалення необхідних законів Верховною Радою. Подальша стійкість української економіки визначатиметься ритмічністю допомоги від західних партнерів.
Олександр Савицький