Польща стане місцем розташування першого за межами США центру обслуговування ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. Це має скоротити час перевірки та ремонту ракет, які зараз доводиться відправляти через океан. У боротьбі за інвестицію Польща випередила Німеччину, Нідерланди та Швецію. Проєкт коштуватиме близько мільярда злотих (приблизно 230 мільйонів євро), а на запуск знадобиться близько року. Поки йдеться про ремонт і сертифікацію, а не про виробництво. За словами заступника міністра Цезари Томчика, обслуговувати в Польщі зможуть усі ракети Patriot з Європи. Він не приховує амбіцій: «У майбутньому ми хочемо стати співвиробником цієї найсучаснішої зброї, яка також захищає наше небо».
«Замість тривалого очікування на прибуття фахівців зі Сполучених Штатів ми матимемо все необхідне у себе», — пояснив генерал Мечислав Бєнєк в ефірі Польського радіо 24.
Генерал також звертає увагу на фактор, який може підштовхнути до наступного кроку. Lockheed Martin не справляється з обсягами замовлень, а Пентагон не встигає задовольняти потреби, тому компанія вже неодноразово заявляла про готовність розмістити виробництво в іншій країні.
Від зміцнення протиповітряної оборони Європи — до нової загрози, яка може змінити правила війни. Росія прискорює розгортання власної супутникової системи зв’язку «Рассвєт», яка має стати аналогом Starlink і посилити можливості російських військ у сфері бойового управління, зв’язку та застосування дронів. За даними української воєнної розвідки, Москва планує збільшити кількість супутників цієї системи до 292 вже у 2027 році, а згодом — до 924. Одне з ключових питань сьогодні — чи встигнуть Україна та її європейські союзники підготуватися до появи повноцінної російської супутникової мережі, перш ніж вона почне суттєво впливати на ситуацію на полі бою. Одне з таких попереджень прозвучало під час панелі «Європейське ядерне та конвенційне стримування: що на кону?» на цьогорічному Варшавському безпековому форумі. Президент європейської аерокосмічної та оборонної компанії Destinus Олександр Данилюк наголосив, що Європі потрібно інвестувати не лише у великі та дорогі системи озброєння, а й у доступні технології, які можна швидко виробляти у великих масштабах. За словами Данилюка, російський аналог Starlink становить небезпеку не лише для України, а й для всієї Європи.
«Така система може дати Росії можливість здійснювати навігацію до будь-якої точки Європи без особливих труднощів. Цю загрозу необхідно нейтралізувати. Нехтування дрібницями сьогодні може дорого коштувати завтра», — зазначив Олександр Данилюк.
Він закликає інвестувати в доступні технології, які можна швидко виробляти масово, а не лише у великі і дорогі системи. Реалістичними плани Росії вважає і директор з досліджень і розробок компанії Storkway Станіслав Копилов. За його словами, головна перешкода для Москви — це фінансування.
Супутникові мережі та автономні дрони — це лише частина масштабного технологічного виклику, з яким стикається Захід. Справжнім каталізатором нових загроз стає штучний інтелект, який робить смертоносні технології дешевими та доступними навіть для недержавних гравців. На цьому під час Варшавського безпекового форуму також наголосив член Комітету Палати представників США з питань збройних сил Джейсон Кроу. Він переконаний, що ШІ буквально «підливає бензину у вогонь усіх цих проблем». За його словами, головним завданням для Заходу на найближчі п’ять років є пошук важелів управління цією технологією, оскільки вона не лише загострює оборонні виклики, а й розхитує суспільства зсередини.
«Штучний інтелект посилює внутрішньополітичні кризи через дезінформацію, неправдиву інформацію та діпфейки, які проникають у наші політичні системи. ШІ також стрімко спрощує доступ до оборонних технологій, які можуть становити загрозу для наших найсучасніших і надзвичайно дорогих систем озброєння. Тепер люди, які володіють технологіями штучного інтелекту, навіть недержавні суб’єкти, можуть отримати їх за мізерну частину звичайної вартості й розробляти засоби, здатні загрожувати нашим системам, — наголошує Джейсон Кроу. — І ми досі навіть по-справжньому не обговорюємо, як збираємося протидіяти цій загрозі».
Аудіоверсія матеріалу — у прикріпленому файлі.
PR24/ IAR/Опрацювали Тарас Андрухович та Вікторія Машталер