Українська Служба

Анджей Дуда: До Європи повернулися «демони великої війни», яких не бачили із 1945 року

25.02.2022 17:00
Російська влада, як за часів царської, комуністичної, а нині путінської Росії, розуміє виключно мову силу, - сказав президент Польщі
Президент Польщі Анджей Дуда під час саміту країн Бухарестської дев'ятки у ВаршавіPAP/Andrzej Lange

Президент Анджей Дуда заявив, що країни східного флангу НАТО не можуть зупинятися на пасивному засудженні нападу Росії на Україну, а необхідні дії усієї північноатлантичної спільноти. 25 лютого у Варшаві президент Польщі відкрив позачерговий саміт Бухарестської дев'ятки НАТО.

Анджей Дуда сказав, що у війні в Україні ставкою є вся євроатлантична система безпеки:

«Я погоджуюся із закликом президента Володимира Зеленського, який сказав, що якщо сьогодні ви нам не допоможете, то завтра у ваші двері постукає війна. Країни нашого регіону повинні розуміти ці слова як ніхто інший. Велика частина історії 20 століття у нашій частині Європи пройшла у тіні російської домінації».

Президент Дуда додав, що поляки добре знають, якими категоріями думають російські політичні еліти:

«Вони розуміють виключно мову сили. Так функціонувала царська Росія, комуністична, а нині путінська. Настав час солідарно звернутися до росіян тією ж мовою. Відповідь Заходу мусить бути рішучою, одностайною і спільною для усієї Північноатлантичної спільноти».

Президент Анджей Дуда також заявив, що у четвер «демони великої війни», яких не бачили з 1945 року, повернулися до Європи. Президент підкреслив, що відповідальність за початок війни несе лише одна країна - путінська Росія:

«У Європі ми вже встигли забути, чим є війна. На жаль, спокійний сон багатих європейців і дозвіл на постійне озброєння Росії, в основному завдяки коштам, отриманим із продажів газу та нафти на європейські ринки, призвели до ситуації, коли вчора ми прокинулися у цілком новій реальності. Тому, зустрічаючись сьогодні у колі країн східного флангу НАТО, ми не можемо зупинятися на пасивному засудженні цієї жорстокої атаки. Ми мусимо зробити конкретні дії. У війні в Україні ставкою є уся система євроатлантичної безпеки».

Лідери Європейського Союзу ввели другий пакет санкцій проти Росії за напад на Україну. Обмеження стосуються фінансового, енергетичного та транспортного секторів, а також експортного контролю та обмежень щодо російських олігархів. Санкції перекривають доступ Росії до найважливіших ринків капіталу та забороняють експорт деяких технологій, зокрема модернізацію нафтопереробних заводів.

Польська євродепутатка від партії Право і справедливість Анна Фотиґа зазначила, що хоча найновіші санкції Європейського Союзу проти Росії є найбільшими в історії, вони далекі від достатніх у нинішній ситуації. На хвилях Першого каналу Польського радіо вона повідомила, що Росію потрібно виключити з системи розрахунків SWIFT.

Анна Фотиґа також сказала, що персональні санкції проти Владіміра Путіна стануть важливим сигналом для громадської думки:

«Мені шкода, що не вдалося досягти міжнародного консенсусу щодо відключення Росії від системи SWIFT. Це був би чіткий сигнал. Я знаю, що введені санкції безпосередньо торкаються оточення Путіна. Однак застосування санкцій проти самого Путіна було би дуже чітким міжнародним сигналом».

У розмові із Антоном Марчинським для Української служби Польського радіо напад на Україну Путіна та його цілі прокоментував український політолог та журналіст Тарас Березовець:

«Очевидно, що Путін розвиває широкомасштабний наступ на Україну… Очевидно, що після знищення військових об’єктів Путін переходить до наступної фази – він пробує не тільки захопити нові території, але й може перейти до тактики терору, оскільки обстрілювалися вже й жилі квартали українських міст. Вони можуть перейти до спроб завдання удару по кільком містам».

Політолог не має сумнівів, що Путін робить ставку на перші дні свого наступу, «бліцкриґу»:

«Йому потрібна швидка перемога, тому що він не готовий до затяжного конфлікту і він забере життя багатьох російських військовослужбовців. Тому для України найважливіше вистояти перші 72 години у цьому протистоянні».

На думку Тараса Безрезовця, необхідно використовувати усі наявні дипломатичні можливості для того, аби зупинити Путіна, бо одні лиш санкції його не зупинять:

«Потрібні надзусилля. Путіну сьогодні повинні телефонувати всі ключові західні лідери, починаючи від Макрона, закінчуючи Байденом. Також це максимальна допомога Україні новими зразками озброєнь, введення повного ембарго на російський газ та нафту, а також впровадження „пекельних” санкцій, відключення Росії від SWIFT».

Ситуацію для Української редакції Польського радіо прокоментував теж ще один український політолог Олексій Голобуцький, який сказав, що завдання Путіна – оточити великі міста, завдати поразки українським військовим та висунути ультиматум, виходячи із цієї ситуації. Експерт теж вважає, що необхідні найжорсткіші санкції Заходу, що будуть підточувати режим Путіна:

«Я не думаю, що путінський режим готовий до довгої операції. Я вважаю, що їхній план – все зробити максимально за тиждень. Треба діяти негайно. Нашим військовим потрібна зброя, економічна допомога. Бо що тут казати? Це війна… І головне потрібне розуміння, що Україна – це форпост Європи. Нікому не відомо, що у голові Путіна і в яку він гру грає. Я не особливо вірю у версії, що він божевільний. Але я впевнений, що з усіх варіантів він вибрав найгірший у першу чергу для нього. Але це у перспективі, і тому ми повинні якимось чином вижити із цією перспективою. Тому нам потрібна консолідація усього західного світу. Не загальні слова, к конкретна допомога, величезний тиск».

Тим часом керівник Канцелярії прем'єр-міністра Польщі Міхал Дворчик повідомив, що у всіх прикордонних переходах з Україною посилюється наплив жителів.

В інтерв’ю журналістам у Сеймі він додав, що черги сягають 5-6 кілометрів. Міхал Дворчик сказав, що це пов’язано передусім із проблемами прикордонної системи з української сторони.

На польсько-українському кордоні, у Підкарпатському та Люблінському воєводствах, функціонують дев’ять приймальних пунктів, які надають допомогу постраждалим від військових дій в Україні.

На Люблінщині пункти прийому працюють у таких містах: Дорогуськ, Долгобичів, Зосин та Гребенне. На Підкарпатті приймають біженців у таких містах: Корчова, Медика, Будомєж та Кросьценко.

Дев’ятий пункт розгорнули на залізничному вокзалі в Перемишлі.

Люблінський воєвода закликав біженців з України користуватися пунктами прийняття. Адже там люди, котрі шукають прихистку у Польщі, зможуть отримати допомогу у пошуку житла, отримати медичну допомогу та всю необхідну інформацію.

Вся інформація про допомогу біженцям з України розміщена на сайті Воєводського управління в Любліні. Додатково у воєводському управлінні працює гаряча лінія для іноземців.

IAR, Антон Марчинський/Т.А.