Від початку повномасштабної російської війни проти України федеральний президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр лише з третьої спроби зміг приїхати до Києва. В травні йому відмовили у запрошенні прибути до столиці України разом із іншими лідерами країн ЄС. В Києві не забули про роль Штайнмаєра у проросійській політиці Німеччини, його намагання в минулі роки на посаді міністра закордонних справ схилити Україну до невигідного їй варіанту виконання мінських угод, що отримали назву «формула Штайнмаєра». Нинішній німецький президент також був гарячим прихильником побудови російського газогону до Німеччини в обхід України «Північний потік-2».
Друга спроба відвідати Україну 20 жовтня завершилася скасуванням візиту «через міркування безпеки». І лише вранці 25 жовтня Штайнмаєр несподівано з'явився на київському залізничному вокзалі.
Близький до американських політичних кіл експерт-міжнародник Іван Лозовий нагадав, що президент Німеччини є церемоніальною фігурою, і не варто переоцінювати значення його візиту в Україну.
«Зараз цей візит відбувся, бо Штайнмаєр мусить догоджувати публіці і виборцям Німеччини, які дуже переживають за Україну. Тема України не сходить з топ-новин в Німеччині. Люди знають про роль, яку Росія відіграла у розв'язанні війни проти України. Вони співчувають українцям. Як німецький політик президент Франк-Вальтер Штайнмаєр мусить це визнавати і відповідно діяти. Тому це більш-менш, я б сказав, формальний візит», — нагадав Іван Лозовий.
На відміну від Лозового, голова Інституту світової політики Євген Магда вбачає у візиті Штайнмаєра не лише церемоніальну мету, а й спробу зблизити і більше зрозуміти потреби України з боку офіційного Берліна.
«В цьому візиті є не тільки символізм, але і прагнення взаємодії. Цілком очевидно, що він невипадково відбувся сьогодні, коли в Берліні відкривається конференція з питань відбудови України після закінчення російсько-української війни. Ми з одного боку, мало знаємо один про одного, і це не тільки німецька проблема, але й українська проблема. Але в нашій ситуації ми маємо підлаштовуватись під Німеччину, а не навпаки. І те, що Києву вистачило мудрості запросити федерального президента, а я так розумію, що для нього рішення приїхати в Київ було дещо важчим, ніж коли він був міністром закордонних справ, це успіх української дипломатії і черговий крок в німецько-українському діалозі. Я б сказав, непересічний крок», — прокоментував Євген Магда.
Своєю чергою, радник голови офісу президента України Михайло Подоляк висловив сподівання на те, що минула проросійська політика Німеччини добігла кінця і відтепер Берлін робитиме ставку на співпрацю з Україною, а не Москвою.
«Все те, що Німеччина обстоювала з 2008 року, коли була концепція "безпека в обмін на енергетичну залежність", було переосмислено, коли сьогодні федеральний президент Німеччини на власні очі побачив, як Росія знищує критичну інфраструктуру. Я думаю, що він буде одним з ключових німецьких лобістів поряд із федеральним канцлером Шольцем, щоби надавати Україні якомога швидше потрібну зброю. Преш за все, це сьогодні системи протиракетної та протиповітряної оборони, але і бронетехніку», — зауважив Михайло Подоляк.
Прем'єр України Денис Шмигаль у день візиту Штайнмаєра високо оцінив збройну допомогу з боку Німеччини і назвав її «другою країною» за обсягами постачання озброєнь. Зокрема, він сказав, що німецька протиракетна система IRIS-T, яку отримала Україна, збиває 9 ракет з 10. «Це найвищий показник з того озброєння, яким ми користувалися», — зазначив Шмигаль. З такою оцінкою погодився і військовий експерт, заступник директора «Центру вивчення армії, конверсії та роззброєння» Михайло Самусь.
«Німеччина, можна сказати, перша країна, яка поставила нам систему протиракетної оборони. Це не друге, а перше місце. Особливість цієї системи в тому, що це найновіша система, що є у світі і на ринку. Така система єдина зараз у складі збройних сил України, її немає навіть в Бундесвері. Нам системи протиракетної і протиповітряної оборони зараз просто життєво необхідні на тлі масованих російських ударів по українській енергетичній інфраструктурі. І те, що канцлер Шольц пообіцяв нам ще три таких системи, я вважаю, це надзвичайно важливо і це впливає на Кремль. Бо інакше в них була би надія на якійсь перелам стратегічної ситуації. Якщо вони будуть бачити, що доки вони беруть в Ірану "Шахіди", а Україна дедалі більше нарощує свої протиповітряні і протиракетні можливості, а ракети в Росії закінчуються, і це справді так, то Росія втрачає навіть потенційну можливість переламати ситуацію. Бо на полі бою вони нічого не можуть змінити. Єдина в них була надія на те, що українські системи протиракетної та протиповітряної оборони перестануть працювати. В нас дійсно старі ці системи і ракети до них колись закінчаться. А якщо ми отримуємо допомогу від Заходу, це вибиває головний козир Збройних сил Росії і Кремля взагалі. Що стосується інших поставок, то це знову ж таки протиповітряна оборона — самохідні зенітні установки GEPARD. До них скептично ставилися, але зараз зенітна артилерія з радарами є надзвичайно важливими з точки зору боротьби з іранськими безпілотниками. Німеччина нам передала їх вже близько 30 штук», — пояснив Михайло Самусь.
Експерт також відзначив фінансову допомогу Німеччини Україні, без якої, на його думку, українська економіка була би неспроможна витримати навантаження успішного опору російському агресору.
Одночасно з візитом Штайнмаєра надійшло повідомлення про виділення Німеччиною 20 мільйонів євро на закупівлю резервного електрообладнання. Це мобільні електрогенератори, автоматичні насосні станції для водогонів та мобільні електростанції. Вони необхідні Україні на випадок подальших уражень росіянами українських систем життєзабезпечення і виходу з ладу критичної інфраструктури.
Запрошуємо слухати матеріал в прикріпленому аудіофайлі.
Олександр Савицький