За підсумками минулого року Збройні сили України знищили більш як 100 тисяч російських загарбників і звільнили 40% окупованих під час повномасштабного вторгнення територій. Такі дані опублікував Генеральний штаб українського війська. Вагомим внеском в ці успіхи стала діяльність в Україні волонтерських організацій і приватних осіб, які на зібрані добровільні пожертви в мільйони й мільярди гривень закуповують і постачають армії не тільки амуніцію, ліки, приціли й тепловізори, а й десятки тисяч дронів для успішної розвідки й завдання ударів по позиціях ворога. Окрім масштабного імпорту безпілотних літальних апаратів, в державі працюють майстерні з відновлення дронів і приватні конструкторські бюро, що створюють нові види військової техніки.
Зимовим ранком після чергової ракетної атаки Києва, в цеху приватної київської станції техобслуговування авто за токарним станком працює кремезний чоловік, в якому важко впізнати людину з консерваторською освітою. Віталій не шкодує за занапащеною мистецькою кар’єрою й пишається тим, що від самого початку війни Росії проти України 2014 року став майстром з ремонту військової техніки для полку «Азов».
«В мене як такої музичної кар'єри не було, то було більше таке захоплення музикою. В ті роки було якось модно грати на гітарі, або ще на чомусь. Потім я, після того, як закінчив курс по класу гітари, 2010 чи 2012 року знайшов собі викладача і навчитися грати на саксофоні. Тим, хто чув як я граю, це сподобалось. Я вже за півроку грав такі речі, що були саме для саксофону написані, Джордж Гершвін і таке інше. Перший капітальний ремонт мотора я зробив на "Волзі". По книжці сидів у дворі, колупав і так воно якось пішло. Коли ми виїжджали в "Азов", саме на "нуль", там стояла зламана техніка, а до позиції "сепарів" було метрів 300. Пару раз попадали під обстріл», — зауважив Віталій.
Набуття Віталієм майстерності з відновлення бронетехніки переросло в конструювання нових видів бойових машин, що стали в пригоді воякам під час оборони Маріуполя.
«2017 року було таке замовлення зробити легку машину, якою можна було б пересуватися по полях і щоби вона не ламалася. Щоб там 4 чоловіків був екіпаж, якесь озброєння. Ми подивилися, що був такий аналог в американців, який використовувався під час їхньої операції "Буря в пустелі". Ми подивилися те відео і зробили ці багі. Рама, важелі — все було зроблено власноруч, а трансмісія і двигун взяті з машин, що були в полку на той момент. Там тоді було багато розбитих машин і з них бралися мости, коробки, двигуни. Машина така вийшла досить специфічна. Вона по полю, байраками могла їхати зі швидкістю 80-100 км на годину. А через те, що вона з труб зроблена, трубний каркас, на неї важко було чимось навестися. Вона могла з точки "А" в точку "Б" швидко підвезти боєкомплект, або доставити пораненого. На дах можна було поставити кулемет. Там така турель була, щоби можна було проїхати й відпрацювати з кулеметом. Хлопці казали, що було добре», — додав чоловік.
Ці створені Віталієм авта були розбиті під час важких боїв у Маріуполі. Але посеред цеху стоїть новий витвір конструктора, який являє собою ще недобудований металічний радіокерований паралелепіпед з колесами. Ця машина сполучатиме в собі гуманітарні й бойові властивості.
«Вона електро. Вона на дистанційному керуванні. Там GPS-модуль стоїть, їй можна задати місію, підвезти боєкомплект на "нуль", або з "нуля". Якщо там запеклий бій іде, на неї можна покласти пораненого бійця, і вона його по маршруту повезе туди, де можна безпечно надати допомогу. Або використати цей пристрій як спостерігач. На неї може стояти інфрачервона камера, можна поставити кулемет. Ще одна місія, якщо хлопці йдуть в наступ, вона може підривом знешкоджувати легкі міни. Там буде такий, наче комбайн спереду, і ті самі "лєпєсткі", протипіхотні міни, будуть підриватись», — зауважив Віталій.
Майстер із ремонту дронів Віталій
Успішна операція Збройних сил України з атаки надводними безпілотниками кораблів Чорноморського флоту Росії в Севастополі надихнула Віталія на перетворення купленого в інтернет-магазині звичайного туристичного човника з пластмаси на невразливий до ворожих станцій радіоелектронної боротьби бойовий катер.
«Цей буде без Starlink їхати по місії, використовуючи систему GPS, яку наразі не можуть "положити" рашистські РЕБи. В Енергодарі в нас є швидкісний катер, який на водометі по воді їде 65 км на годину. На ньому стоїть ракетне озброєння. Відстань роботи 3-4 кілометри», — розповів фахівець.
Але справжньою гордістю самодіяльного конструктора став створений ним триметровий літак, що може бути і дроном-камікадзе, і розвідником, і бомбардувальником.
«Цей літак має бути щось на кшталт "Шахеда", або розвідника. Він високо і швидко літає. Ми його побудували, але зараз, на жаль, не дають дозволу на польоти в Києві. Домовлялися виїхати кудись на полігон, наприклад, в Яворів, там випробувати й тоді вже просуватись далі. На нього можна поставити систему скиду боєприпасів і застосовувати його, як ударний. Він може підняти 10 кілограмів, а це досить неприємний сюрприз для ворога буде. А якщо його використовувати, як камікадзе, то він від 80 до 100 кілометрів може пролетіти й або щось скинути, або сам у щось врізатись», — поділився Віталій.
Попри створення різноманітної техніки, що несе в собі смерть, Віталій лишається далекий від кровожерних фантазій. Війну сприймає як тяжку й невідворотну необхідність давати відсіч ворогові, а не привід для плекання романтичного героїзму:
«Миру я хотів би. Щоби все це закінчилося. Тому що в цій повномасштабці в мене дуже багато друзів загинуло. В Маріуполі саме… Багато кому ця війна принесла біди. Принаймні, поки є така держава, як Росія — війни не скінчаться», — вважає Віталій.
Двоє дорослих дітей Віталія теж мріють про мир, але категорично відмовилися від виїзду в більш безпечні країни чи регіони України. І старша дочка, і молодший за неї син вирішили залишатися поруч із батьком і підтримувати його.
Запрошуємо слухати аудіоверсію матеріалу.
Олександр Савицький