Тарас боєць львівської 125-ї окремої бригади Сил територіальної оборони Збройних сил України. Зараз спільно зі своїм підрозділом він перебуває на «нулі» на східному фронті, у напрямку Кремінної, що нині є однією із найбільш «гарячих» точок зіткнення українських захисників із російськими окупантами. Ситуація біля Кремінної дуже складна, ворог намагається здійснювати наступальні дії, скупчує там живу силу та бронетехніку, там постійно працює артилерія, зокрема й наша, під постріли якої я і записав із Тарасом, бійцем львівської тероборони, розмову. А говорили ми про рік повномасштабного вторгнення російських орків в Україну, його досвід війни та перебування на передовій, звісно не без обговорення проблем, із якими стикаються українські захисники, зокрема бійці територіальної оборони, ну і звісно, про нашу перемогу.
«Я думаю, що війна ще може бути довго і багатьом людям ще доведеться через це пройти», «росіяни не шкодують своїх людей, лізуть пачками, всіх [їх] "кладуть". У нас навпаки, кожна загибель — це трагедія. Ми намагаємося зберегти кожне життя і не бути м’ясом, як вони», — відзначає серед іншого, у розмові український захисник.
«Не вистачає озброєння, танків, мінометів, артилерії. У них може працювати три-чотири танки, а в нас — жодного», «Ми зараз виконуємо одну з найважчих робіт. Фактично ми стоїмо щитом на самому рубежі», «в Україні, на жаль, немає того образу, бренду піхотинця», — додає Тарас.
Ну а повністю розмову запрошую слухати у прикріпленому звуковому файлі.
Тарас Андрухович