Ви вже чули, мабуть, про саморобні дрони або про те, як аграрій з Харківщини створив трактор-розміновувач? Нові виклики, з якими стикаються українці під час російських військових нападів, породжують і нові технології для оборонної галузі. А експерти наголошують, що військова ефективність усе більше залежить від технологічних переваг. Тож не дивно, що урядові організації об'єднали зусилля для роботи з такими проєктами.
Наталя Кушнерська, керівниця кластеру підтримки технологічних розробок в оборонній галузі Brave1 / Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license. Foto: Iryna Supruniuk25
Наталя Кушнерська, керівниця кластеру підтримки технологічних розробок в оборонній галузі Brave1, розповідає про мету проєкту:
«Brave1 — це суто українська національна ідея, суто український національний проєкт, тому що ми розуміємо в цьому необхідність, а саме — об'єднати команди, партнерів, стейкхолдерів, учасників, які працюють в дефенс-теху в Україні, просто в одне місце, щоб це було швидко, щоб це було ефективно, щоб це було зрозуміло, хто що робить і як можна між собою ефективно взаємодіяти… Всі розуміли, що це потрібно робити, що є в такому необхідність, але три-чотири місяці ми суперактивно працювали над цим проєктом і зрозуміли, що є потреби… По факту вони є нашими суто національними, суто специфічними, тому ми побудували свою платформу Brave1. Наша основна глобальна задача — це надати всю необхідну підтримку та інструменти і допомогу для тих виробників, які працюють сьогодні в дефенс-теху в Україні для того, щоб якомога більше українських технологічних рішень з'являлися для сил безпеки і оборони, для того, щоб наближати перемогу і щоб зберігати життя людей».
Наталя розповіла, що Brave1 орієнтований як на початківців, так і на тих, хто вже має досвід. Він працює в кількох напрямках, а саме: взаємодія з військовими (це військова експертиза, тестування, допуск до експлуатації, державні оборонні замовлення та інформування військових про нові розробки). Другий — це освітній блок для команд, у яких ще немає достатньо знань у тому, як будувати бізнес у цій галузі, оформлювати документацію тощо, а також він включає в себе нетворкінг для пошуку партнерів і обміну досвідом та експертизою. Третій напрямок стосується легалізації, оформлення права власності, дотримання стандартів тощо. А четвертий — це все, що стосується фінансування: і гранти, і залучення інвестицій, переведення до серійного виробництва. До речі, інвесторами для проєктів можуть виступати як українські, так і іноземні компанії.
АПК Zvook на презентації кластеру Brave1 / Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license. Foto: Iryna Supruniuk25
Чимало обговорень відбувається довкола нововведення: виробники безпілотників зможуть закладати до 25% маржі на свої вироби за умови укладання контрактів з державою. Попри те, що економісти давно з'ясували, що економіку рухають підприємці і при реінвестуванні доходів швидше відбувається масштабування та модернізація виробництва, раніше цей показник сягав всього 5%. Чим пояснюється збільшення його в п'ять разів та як на цю ситуацію загалом дивляться урядовці, розповідає Наталя Кушнерська:
«Нам потрібно пам'ятати про те, що в країні сьогодні йде війна, про те, що сьогодні всі основні бюджети направлені на війну, на закупівлю обладнання, на забезпечення військових і на армію загалом, яка в нас сьогодні виросла просто в рази, і якщо ми не будемо контролювати ціну, по якій розробники продають, то по факту просто менше зброї буде закуплено на лінії фронту, ми зможемо в меншому обсязі забезпечити якраз озброєння військових, тому є такий поріг маржі. Це стосується зараз державних оборонних закупівель. Це потрібно просто знати і пам'ятати: не можуть в країні, в якій йде війна, розробники на цьому заробляти великі гроші. Ми розуміємо їх потреби, що вони їх мають вкладати в розробку, RnD, страхування, маркетинг, ризики тощо, але все ж таки маємо пам'ятати, що сьогодні не час заробляти гроші. Ми сподіваємось, що якраз після закінчення війни, коли будуть відкриті для експорту інші можливості, інші ринки, тоді якраз буде час для заробляння грошей... Зараз запустили такий експеримент, це експериментальна постанова від Кабінету Міністрів України. Вона зараз стосується БпЛА. Подивимося, як буде працювати, є надія, що вона розшириться далі на інші розробки в сфері оборонних технологій».
R18 від ISR Defence на презентації Brave1/ Creative Commons Attribution-Share Alike 4.0 International license. Foto: Iryna Supruniuk25
Також керівниця проєкту сподівається, що цей проєкт сприятиме боротьбі з корупцією:
«Ми би дуже не хотіли, щоб були якісь корупційні схеми або пов'язані в будь-якому випадку. Я думаю, що ми готові бути тим вікном, куди про такі випадки, якщо будуть траплятися з нашими розробниками, вони б повідомляли, і ми далі їх комунікували б, забирали в роботу і розбиралися, що де не працює».
Редакторка українського видання SPEKA, Юлія Даниленко, відвідала презентацію і поділилась своїми враженнями від запуску ініціативи Brave1:
«Це великий плюс, тому що у нас зараз в Україні відбувається бум військових технологій, а багато з цих стартапів робиться буквально на коліні, і вони б могли дуже сильно виграти від підтримки держави, від отримання фінансування. І Резніков, і Камишін, і власне Федоров обіцяють повну синергію в цьому питанні: якщо стартап дійшов до Brave1 і він вартий того, щоб його помітили — його помітять, йому допоможуть. Дрони стануть, можна сказати, таким експериментальним напрямком для пришвидшення українського виробництва і для максимального сприяння українському виробництву. Всі спікери говорили про те, що Україна прагне стати найпотужнішою міл-тех державою в Європі, оскільки зараз у нас тестуються найбільш проривні технології, у нас просто неймовірна кількість стартапів, ну і у нас є, звісно, нагальна потреба в тому, щоб боротися за їхній розвиток... Ми зможемо сказати про результати роботи цього кластера, коли побачимо ці перші результати. А норма з 25% для розробників БпЛА — це дуже класно. Якщо це працюватиме, це дуже багато змінить, і якщо з рештою це вдасться поширити на всю міл-тех індустрію, то це буде ґеймченджер для українських виробників.
Крім презентації власне самого кластеру Brave1 в залі була виставка українських міл-тех продуктів. Зокрема був Shark та MiniShark, була «Толока», був ГНОМ, був Mainhunter — все це дуже відомі і дуже талановиті розробки. Сподіваюся, що розробникам вдалося там поспілкуватися і знайти своїх і клієнтів, і військових, які зможуть все це застосувати».
Слухайте повну версію випуску у прикріпленому аудіофайлі.
Антоніна Ріа