«Рішення ЄС виділяти кілька мільярдів євро прибутку від заморожених російських активів на допомогу Україні не виключає подальших кроків щодо використання цих коштів», - заявив PAP експерт Atlantic Council Чарльз Лічфілд. США тиснуть на G7, щоб вони вже зараз передали 50 мільярдів доларів від майбутніх прибутків.
Після місяців переговорів посли ЄС у середу, 8 травня, досягли попередньої згоди про використання прибутків від заморожених російських активів для підтримки України. Йдеться про щорічний перерахунок в Україну приблизно 3 мільярдів доларів США, з яких 90% підуть на закупівлю зброї для Києва.
Угода, яку наступного тижня має бути фіналізовано Радою ЄС на рівні міністрів, є проривом щодо використання російських державних активів, заморожених з 2022 року. Як зазначає в інтерв’ю PAP аналітик вашингтонського аналітичного центру Лічфілд, хоча це не максимальна сума, бо такою була б конфіскація всіх активів на суму приблизно 300 мільярдів доларів, - це не виключає більш рішучого використання російських грошей.
Згідно з повідомленнями, зокрема, Bloomberg, адміністрація США чинить тиск на G7 та країни ЄС, щоб випустити спеціальні облігації на суму приблизно 50 мільярдів доларів США, забезпечені майбутніми прибутками з російських коштів. Як пояснює Лічфілд, це, по суті, буде позика Україні, яка повертатиметься з майбутніх відсотків за російські кошти.
Якщо коротко: майбутні прибутки Україна отримувала б зараз.
«Американські аргументи: навіщо десятиліттями отримувати кілька мільярдів щороку, коли війна триває і її треба вигравати зараз? Ми можемо позичити гроші Україні і отримати гроші назад з відсотками», - пояснює експерт.
Рішення з цього приводу Вашингтон прагне прийняти під час червневого саміту лідерів групи в італійській Апулії. Це, звісно, малоймовірно, але не можна виключати успіху ініціативи, вважає Лічфілд.
«Проблема в тому, що в Європі, де знаходиться більшість грошей, санкції поновлюються кожні шість місяців консенсусом. І це проблема, якщо ми припустимо, що ми будемо використовувати заморожені кошти протягом десятиліть. Американці хочуть, щоб європейці змінили процес прийняття санкцій, але це буде непросто, тому це не станеться на G7 у червні. А що буде потім – побачимо», - говорить він.
Переважна більшість заблокованих російських коштів – у 15 різних валютах – зберігається в брюссельській фінансовій установі Euroclear, яка виступає посередником в операціях, пов’язаних, серед іншого, з казначейськими зобов’язаннями інших країн. Інша значна частина коштів знаходиться в юрисдикції центрального банку Франції, менші суми знаходяться під контролем США і Японії.
Хоча значну частину (приблизно 80 мільярдів доларів) заморожених активів становлять американські облігації, більшість із них зберігається в Euroclear, тоді як вартість коштів у юрисдикції США оцінюється менше ніж у 10 мільярдів доларів. Тим не менш, у квітні Конгрес США зробив перший крок до повного захоплення ресурсів, розташованих в Америці, коли в рамках пакету допомоги Україні також ухвалив Закон про РЕПО, який надає президенту повноваження конфіскувати кошти. У регламенті зазначено, що президент може прийняти таке рішення після «серйозних консультацій» із G7, але для цього не потрібна згода інших країн.
Як розповів PAP один із представників Республіканської партії, який працював над розробкою законопроекту, намір авторів полягав не в тому, щоб змусити адміністрацію конфіскувати активи, а в тому, щоб вийти з мертвої точки і дати імпульс іншим країнам спонукати їх серйозно ставитися до використання російських грошей.
«Давайте подивимося правді в очі: сценарій, за яким ми зробимо це самі, без ширшої угоди, не відбудеться – і, ймовірно, не повинен відбутися. Але це мав бути поштовх, заклик до дії», – сказав республіканець PAP.
На думку Лічфілда, такий підхід є наївним.
«Це дуже вашингтонський спосіб мислення: якщо Америка діє, то всі інші підуть за нею. Це не один із тих випадків з тієї простої причини, що більша частина цих грошей не в Америці», - каже експерт.
Як він зазначає, ідея конфіскації всіх заморожених російських резервів проблематична з багатьох причин, як юридичних, так і фінансових, і політичних. Найбільше занепокоєння викликає побічний вплив на статус і стабільність євро та долара. Якщо російські кошти будуть конфісковані, це може перешкодити іншим країнам зберігати резерви в цих валютах, що негативно вплине як на міцність валюти, так і на фінансову систему.
«Єдиним можливим сценарієм було б, якби всі країни: США, ЄС, Японія та Швейцарія вирішили зробити це одночасно», — каже експерт. Він вважає, що побоювання виправдані.
«Це може бути не миттєвий ризик, але це прискорить тенденцію, яку ми вже бачимо, коли центральні банки розглядають ризик для своїх резервів і шукають альтернативи. Тому я вважаю, що ризик досить високий, щоб розглянути інші рішення», аналізує експерт.
На його думку, слабшим аргументом є готовність використовувати заблоковані кошти як розмінну монету в можливих мирних переговорах з росією. За його словами, і G7, і ЄС зайняли позицію, що російські кошти не будуть повернуті Москві, якщо вона не погодиться виплатити компенсацію за збитки, завдані Україні.
«Я не думаю, що ці гроші могли б переконати росію йти на переговори. Що змусить росію йти на переговори, так це ситуація на фронті. Я вважаю, що ми повинні просто дотримуватися прийнятої позиції щодо репарацій - хоча розмір збитків України в рази вищий вартості заморожених активів», - вважає Лічфілд.
PAP/В.Г.