Історія благодійної ініціативи «Heart & Art Ukraine» («Серце і мистецтво України») почалася навесні 2022 року. Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну американець Білл Гейз (Bill Hayes) — засновник організації «Mission for Ukraine» («Місія для України») приїхав до Польщі допомагати українським біженцям. Спочатку це була пряма гуманітарна допомога — перевезення жінок і дітей, доставка продуктів та речей першої необхідності. Однак із часом невелика волонтерська місія перетворилася на довгострокову програму підтримки українців.
Сьогодні у Варшаві організація реалізує кілька освітніх і терапевтичних проєктів для українських дітей та родин. Це арттерапія, творчі майстерні у фонді та підтримка школи для українських дітей, які через війну опинилися у Польщі. Організація також допомагає фінансувати гарячі обіди, спортивні й літні програми для учнів.
Водночас команда працює і в Україні. Один із ключових напрямків — сучасні технології протезування для людей, які втратили кінцівки через війну. Разом із міжнародними партнерами організація підтримує проєкти зі створення 3D-протезів, щоб зробити допомогу швидшою та доступнішою.
Таким чином Польща стала не лише місцем прихистку для багатьох українців, а й простором, де народилися та продовжують розвиватися міжнародні ініціативи підтримки України. Зокрема, і на базі фонду «Інтеграція через мистецтво». Саме в цьому фонді відбулась розмова з засновницею та президенткою благодійної організації «Heart & Art Ukraine» Майо Фрюйтгоф Гумер (Majo Fruithof Humer) — яка підтримує українців у Польщі та реалізує гуманітарні й реабілітаційні проєкти для постраждалих від війни. Організація допомагає у сфері освіти, психологічної підтримки через мистецтво, реабілітації та гуманітарної допомоги. Фонд працює з дітьми, родинами та людьми, які потребують підтримки й відновлення.
— Розкажіть, будь ласка, про себе та вашу організацію.
Я родом з Нідерландів, але маю швейцарське громадянство. Усе своє професійне життя я працювала в ювелірній галузі, але зараз я на пенсії. Мені пощастило, що я мала гарне життя, гарну кар’єру. Я ніколи не переживала війни чи конфліктів. Тепер я вважаю своїм обов’язком допомагати людям, які цього потребують. Людям, яким не пощастило і які зараз переживають усі ці страшні події. Я зустріла людину, яка приїхала сюди саме тоді, коли сталася трагедія — коли Росія напала на Україну. Це Білл Гейз (Bill Hayes). Він одразу сів у літак, приїхав сюди й намагався допомогти. Він не мав жодного плану, нікого тут не знав, але просто хотів допомогти. Він розповів мені свою історію. Рівно рік тому я приїхала сюди, щоб із ним зустрітися. Те, що я тут побачила, настільки мене вразило й зворушило, що я вирішила створити власну благодійну організацію у Швейцарії.
— Чому ви вирішили допомагати Україні і коли почали цю роботу?
Я почала цю роботу рівно рік тому. І це було пов’язано не стільки з Україною як країною, тому що раніше я не мала з нею особливого зв’язку. Звичайно, я знала, де вона знаходиться — що це країна на кордоні з Росією та Польщею. Але до цього я не мала жодних особистих зв’язків з Україною. І те, що я побачила тут, змінило моє сприйняття: усе, про що раніше я читала в газетах, раптом стало не просто новинами, а людськими обличчями. І тоді я познайомилася з багатьма чудовими людьми — такими як Лілія, Лешек і Людмила та іншими. Це такі сильні й такі прекрасні люди, і вони роблять такі чудові речі, що я була цілком переконана: я мушу щось зробити й допомогти їм.
— Які проекти зараз є найважливішими для вашої організації?
Для організації, а особливо для мене, найголовніше — допомагати дітям, адже я завжди була дуже близька до дітей. І я повністю переконана, що коли ти походиш із дуже привілейованого суспільства, ти маєш обов’язок допомагати людям, які цього потребують, і особливо дітям, адже інвестиція в дітей — це інвестиція, яка окупається в тисячі разів. Діти — це наше майбутнє, діти — це наші майбутні вчені, політики, митці, вчителі, і ми справді маємо піклуватися про них. І ми маємо забезпечити, щоб вони мали гарне та безпечне дитинство, і щоб вони могли розвиватися в мирі та свободі.
— Ви поєднуєте допомогу та мистецтво. Чому мистецтво є важливим у процесі відновлення людей?
Це хороше запитання. Я думаю, що мистецтво, яким би воно не було — музикою, живописом чи випалюванням по дереву, як це роблять тут, — є невербальним вираженням того, що насправді відбувається у вас всередині, і ви можете виразити свій біль, радість чи настрій. Вам не потрібно говорити, ви просто можете зробити це дуже особисто і по-своєму.
— Ви кажете, що ваша організація допомагає дітям і сім’ям. Які історії з України найбільше торкнулися вашого серця?
Це теж дуже хороше запитання, адже це та жінка, яку ви щойно бачили, — це Лілія Стаднік (художниця та очільниця фонду «Інтеграція через мистецтво»). Коли я почула про неї, про її історію, про те, що сталося, коли вона сіла за кермо автобуса, ніколи раніше не керувала автобусом, і перевезла літніх людей, хворих та дітей через кордон, захистила їх, врятувала всіх, хто був в автобусі, і втекла з ними від війни. Я ніколи не забуду, як вона розповіла мені цю історію.
— Чого сьогодні потребує Україна?
Перш за все, має бути помітною, решта світу має бачити, що відбувається в Україні. І я думаю, з того, що я дізналась, що українці — це дуже, дуже, дуже сильний народ. І я думаю, що зараз їм потрібна будь-яка підтримка, яку вони можуть отримати, і ми зобов'язані підтримувати українців, піклуватися про дітей, знову ж таки про дітей, і дбати про те, щоб вони отримали гарну освіту. Одного дня вони повернуться і відбудують країну. Звісно, не всі, але я сподіваюся, що значна частина українців повернеться і відбудує Україну.
— Як люди в інших країнах можуть допомогти Україні?
Звертати увагу на Україну, ніколи не забувати про неї, стежити за тим, що відбувається в Україні, і робити все, що в їхніх силах, щоб підтримати Україну. Я вважаю, що на даний момент це найголовніше. Я маю на увазі підтримку як фінансову, так і емоційну.
— Яке послання ви хотіли б передати українському народу?
Залишайтеся такими, якими ви є. Будьте сильними, як і раніше. І не здавайтеся!
— Дякую за підтримку України.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі
Світлана Мялик