Після початку повномасштабної війни сотні тисяч українських дітей опинилися в іншомовному середовищі. Вони навчаються у школах країни перебування, щодня спілкуються іншою мовою та адаптуються до нового культурного середовища. Водночас перед українськими родинами постає важливе питання: як зберегти рідну мову та не втратити зв’язок із власною культурою?
Переїзд до іншої країни означає для дитини адаптацію до нового середовища. Вона вивчає польську мову, знайомиться з новою культурою, знаходить друзів та поступово звикає до життя в іншій країні. Однак це не має означати відмову від української мови.
За словами філологині Наталії Нізельської, збереження рідної мови є важливою частиною процесу формування особистості. «Мовна ідентичність дуже важлива для поєднання себе зі своїм краєм і щоб відбувалась інтеграція, а не асиміляція».
Філологиня наголошує: вивчення мови країни проживання є необхідним для повноцінної інтеграції, однак водночас важливо не забувати власну мову.
«Люди, коли переїжджають в іншу країну, вивчають мову іншої країни, але потрібно не забувати свою мову, бо це дає натхнення, віру в себе та упевненість».
Рідна мова допомагає дитині зберігати зв’язок із родиною, культурою та країною походження. Вона є частиною пам’яті, особистої історії та самоідентифікації.
Один із підходів, який може допомогти зацікавити дітей українською мовою, — навчання через гру. Саме на цьому ґрунтується авторська методика Наталії Нізельської «Вивчай українську граючи». Ігровий формат дозволяє перетворити вивчення мови на цікавий процес, у якому дитина не просто запам’ятовує правила чи виконує вправи, а взаємодіє з іншими, розв’язує завдання, експериментує та спілкується.
Для дітей, які щодня перебувають у двомовному або багатомовному середовищі, це особливо важливо. Українська мова має бути для них не лише мовою підручника чи окремого заняття, а й мовою гри, спілкування, творчості та позитивних емоцій.
Під час розмови також говоримо про досвід роботи мовних студій «Словотворімо» в Україні та Польщі. Такі ініціативи допомагають українським дітям підтримувати контакт із рідною мовою навіть після переїзду за кордон. Заняття можуть стати додатковим простором, де дитина має можливість говорити українською, читати, розвивати словниковий запас та спілкуватися з однолітками.
Важливу роль у цьому процесі відіграють і волонтерські освітні проєкти, які допомагають українським родинам за кордоном отримувати мовну та освітню підтримку.
Збереження української мови не суперечить інтеграції в польське суспільство. Дитина може вільно володіти польською, навчатися у польській школі, мати польських друзів і водночас зберігати українську мову та культуру своєї родини.
Важливо, щоб ці дві частини ідентичності не сприймалися як взаємовиключні.
«Для культури мова так само, як нервова система для людини. Тому ми підтримуємо вивчення рідної мови. Для того щоб почуватись впевнено, відчувати силу духу, потрібно тримати зв’язок зі своєю країною», — говорить Наталія Нізельська.
Для українських родин, які живуть за кордоном, підтримка рідної мови — це не лише питання освіти. Це спосіб зберегти зв’язок поколінь, культуру, родинну історію та відчуття приналежності. А сучасні методи навчання, зокрема ігрові, можуть зробити цей процес цікавим і природним для дітей.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі
Світлана Мялик