Українці в Польщі дедалі частіше не лише шукають роботу, а й створюють її — для себе та інших. Після початку повномасштабної війни Росії проти України тисячі українців відкрили власні компанії, перетворивши вимушений переїзд на можливість професійно розпочати новий етап життя. Масштаб українського підприємництва у Польщі демонструє статистика. Лише у 2025 році українці відкрили в Польщі понад 31 тисячу нових JDG, що становило близько 12% усіх нових одноосібних підприємств у країні. Український бізнес представлений у різних сферах — від будівництва та ремонтних послуг до програмування, телекомунікацій, торгівлі та інших видів сервісного бізнесу. Одним із прикладів такої підприємницької історії є Вікторія Никонюк. Після приїзду до Польщі вона не одразу відкрила власну справу. Спочатку працювала там, де могла знайти заробіток: прибирала готелі та музичну школу, паралельно займалася манікюром. Потрібно було подолати мовний бар’єр, адаптуватися до нової країни та зрозуміти, як працює польський ринок праці. Згодом Вікторія вирішила спробувати себе у підприємництві й стала франчайзі мережі Żabka. Це приклад підприємницької історії у Польщі Вікторії Никонюк. Її випадок — лише один із багатьох. Наприклад, сьогодні близько 1100 громадян України керують магазинами Żabka у Польщі. За останній рік до франчайзингової мережі приєдналися майже 600 нових українських підприємців. Українці стали другою за чисельністю групою франчайзі мережі після поляків. Але підприємництво для українців у Польщі — це не лише франшизи. Це також невеликі сімейні бізнеси, салони краси, будівельні та ремонтні компанії, ІТ, сфера послуг, торгівля та десятки інших напрямів. Водночас відкрити компанію за кордоном — це не лише знайти бізнес-ідею та клієнтів. Потрібно розуміти правила легалізації перебування, податкову систему, соціальні внески, вимоги до бухгалтерського обліку та особливості конкретного виду діяльності. Після законодавчих змін, які набрали чинності у березні 2026 року, можливості українців щодо відкриття бізнесу в Польщі залежать, зокрема, від їхнього статусу перебування. Громадяни України зі статусом PESEL UKR зберігали можливість вести підприємницьку діяльність на умовах, передбачених польським законодавством. Для інших іноземців діють загальні правила, а право на підприємницьку діяльність може залежати від конкретного документа, що підтверджує легальне перебування. Тому перед реєстрацією бізнесу важливо з’ясувати, чи дозволяє конкретний статус перебування вести підприємницьку діяльність, яку форму бізнесу краще обрати, який режим оподаткування буде оптимальним і які внески доведеться сплачувати.
Про можливості українців у Польщі та інших європейських країнах, відкриття власної справи, податки, документи та юридичні ризики розповідала в ефірі Українського Радіо, в програмі «Твоє право» адвокатка Ольга Драчевська, яка є кандидаткою юридичних наук, акредитованою адвокаткою у США та Франції. Вона пояснила, чим відрізняються можливості українців із тимчасовим захистом у різних європейських країнах, що потрібно врахувати перед відкриттям бізнесу та чому підприємцю важливо заздалегідь перевірити не лише податкові, а й міграційні правила. За словами адвокатки Ольги Драчевської, українцям важливо не сприймати тимчасовий захист лише як дозвіл на перебування. Він відкриває низку можливостей, однак кожна країна має власні правила їх реалізації. Тож перед працевлаштуванням, відкриттям бізнесу, переїздом до іншої країни або прийняттям важливих рішень щодо сім’ї варто перевіряти саме місцеве законодавство та за потреби звертатися до фахівців. І щонайважливіше — діяти в законний спосіб. Якщо це працевлаштування, то лише офіційно.
Український бізнес у Польщі продовжує зростати. І за статистикою стоять не лише цифри — за кожною новою компанією є конкретна історія людини, яка після переїзду змогла побудувати професійне життя заново. Власний бізнес — лише одна з можливостей, яку українці можуть реалізувати після вимушеного переїзду до іншої країни. Тимчасовий захист у країнах ЄС відкрив для українців доступ до ринку праці, освіти, соціальних послуг та інших можливостей. Водночас правила відрізняються залежно від країни перебування, а разом із правами виникають і певні юридичні обов’язки. Окреме питання — можливість переходу від тимчасового захисту до інших форм легального проживання, зокрема через роботу, навчання чи підприємницьку діяльність. Для тих, хто планує залишатися за кордоном надовше, важливо заздалегідь розуміти, які правові підстави для цього існують.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі.
Світлана Мялик