13 вересня, за ініціативи Європейської федерації фармацевтичної промисловості і спілок, у Польщі рушив пілотажний проект під назвою e-PIL. Його сутність полягає у тому, що віднині, — спочатку на терені Польщі, а згодом і всього Європейського Союзу, — до будь-якого рецептурно медичного препарату додаватиметься QR-код, який можна буде зчитати за допомогою спеціального мобільного додатку і завдяки цьому отримати сертифікований український переклад інструкції до цих ліків на екрані власного телефону. Запуск проєкту саме у Польщі зумовлений присутністю тут великої кількості українців, котрі часто недостатньо добре володіють польською, а мусять отримати повну інформацію про лікарські засоби, які їм виписують лікарі.
З проханням детальніше розповісти про цю ініціативу я звернувся до Міхала Биліняка, генерального директора Об’єднання працедавців інноваційних фармацевтичних фірм, що, власне, курує виконання цього проєкту у Польщі.
— Проєкт e-PIL є проєктом, створеним інноваційними фармацевтичними фірмами, об’єднаними Європейською федерацією фармацевтичної промисловості і спілок на рівні Брюсселя, а також у спілці INFARMA на рівні Польщі. Це пілотажний проєкт, тобто ми є першою країною, де цей, власне, проєкт запущений. Він полягає у наданні пацієнтам з України інформації про рецептурні ліки українською мовою. Польща була обрана з огляду на дуже велике число людей з України, котрі до нас приїхали та поруч із нами тут живуть. І вони мають свої потреби, а також стикаються із мовними викликами. Адже не всі в змозі прочитати інструкцію до ліків польською мовою, зрозуміти її. А ми усвідомлюємо, що у дуже багатьох випадках така інформація буде важливою. Особливо, беручи до уваги те, що частина ліків, доступних у Польщі, необов’язково була раніше доступною в Україні. Часом також не завжди назви та інструкції повністю одні з одними збігаються із тими, що були в Україні доступними. Проєкт розпочався декілька тижнів тому, та, безперечно, він ще розвивається. Тобто до нього приєднуються щораз нові ліки, щораз нові фірми.
— Технічно як цей проект діє, у чому він полягає?
— Він полягає в тому, що спирається на мобільний додаток, який можна встановити у телефоні. А діє він дуже просто, оскільки полягає тільки і виключно на скануванні двовимірного коду QR2D, розміщеного на упаковці рецептурних ліків. Після сканування, якщо тільки інструкція присутня у нашій базі, вона з’являється на екрані, і пацієнт може її прочитати. А заразом ми не записуємо жодних даних ані про користувачів, ані про ліки, які вони вживають. Тому це абсолютно анонімний процес. І за цим не криється жодна реклама. Єдина мета тут — надання інформації про те, як ці ліки вживати, аби люди з України могли це зрозуміти.
— Чим зумовлене обмеження бази лише рецептурними ліками?
— Якщо йдеться про те, чому це рецептурні ліки, то (пояснюється це тим, що — ред.) ініціатива походить від інноваційних фірм, котрі переважно випускають, власне, рецептурні ліки. Безперечно, цей проєкт відкритий на європейському рівні також і для інших фірм, зокрема й для тих, що виготовляють препарати іншого роду. Тут слід звернути увагу на один важливий факт: ліки, що продаються без рецепту, не мають отого двовимірного коду. І це також певний технологічний виклик, через який це не така проста справа, як у випадку рецептурних ліків. Тим не менш, ми весь час ведемо мову про проєкт, який тільки-но твориться. Він має свій початок, зумовлений тим, що (найнагальніші — ред.) потреби людей з України опинилися на першому місці. Ми не намагалися шукати ідеального рішення, але такого, котре б принаймні частині пацієнтів дозволило почуватися певніше.
— Тобто це доповнення до тієї інформації, яку надають лікарі, коли виписують рецепт та повідомляють, зокрема, як вживати ці ліки?
— Я від самого початку мав нагоду працювати у рецепційних пунктах (для біженців — ред.). Як фармацевт я тоді досить інтенсивно підтримував роботу одного з таких пунктів у Варшаві. І добре усвідомлюю, що дуже часто мовний бар’єр ускладнює переказ такої інформації. Безумовно, найбільш елементарні речі, як те, скільки разів на день приймати, лікар може переказати. І завжди так має бути, бо це лікар приймає рішення про те, яку дозу ліків і як часто приймати. Але ми маємо також дуже багато інформації щодо специфічного способу вживання ліків, котрі вимагають, наприклад, якихось технічних процедур. Як, хоч би, пов’язаних із використанням аплікатора, інгалятора. Всі ці досить технічні питання вимагають часом трошки більше інформації або можливості спокійно прочитати про те, про що ж тут ідеться. Також маємо там інформацію щодо побічних дій — того, чого варто очікувати, а чого ні. Отже, попри те, що лікарі надають багато важливої інформації на тему виписаних ними ліків, для дуже багатьох пацієнтів поглиблені відомості, особливо, якщо ми говоримо про ліки для дітей, отримання їх українською мовою, є, на наше переконання, абсолютно корисним. Як я сказав, це додатковий засіб. І ми розраховуємо на те, що коли б навіть невеликій кількості людей з України це стало корисно, принесло якісь позитивні результати і відчуття комфорту, тоді наша мета вже буде досягнута. А у майбутньому цей проект буде насправді розвиватися. Ситуація, з якою ми та люди з України зіткнулися у Польщі, із пов’язаними з нею викликами, повторюється і в інших частинах Європи. Тому, хоч сьогодні головною метою є надання інформації українцям, то у майбутньому ми вже думаємо над тим, аби перекладати таку інформацію на інші мови та надавати її пацієнтам з інших країн.
— Я так розумію, що участь у цьому проєкті для фармацевтичних концернів добровільна. Але, у міру наповнення бази, до нього приєднуються щораз нові фірми. Як ви їх заохочуєте до цього?
— Насправді, великого заохочення не треба. Насправді, всі сторони, із якими ми співпрацюємо, зацікавлені у цьому і розуміють цю потребу, та дуже підтримують людей з України, котрі перебувають у Польщі. Сама ця ідея не викликає жодних дискусій. Є специфіка, скажімо, у ліків, котрі використовуються у лікарнях лікарями, медсестрами. У випадку цих ліків, насправді, такої потреби немає, бо пацієнт не отримує до них інструкції, коли він, наприклад, перебуває в лікарні. Якщо ж ідеться про розвиток, то ми зараз маємо вже декілька сотень ліків (у базі — ред.). Їхнє число зростає, бо потрібно перекладати інструкції. Видно також, що інструкції, котрі вже є у проєкті, вимагають раз на якийсь час інформації, чи там нічого не змінилося. Тобто весь час до цього докладається певна праця, аби подана інформація була цілковито актуальною та відображала дійсний стан справ. І, розмовляючи із нашими колегами з Брюсселя, ми бачимо розвиток. Запуск проєкту припав на сезон відпусток, отже частина наших фірм мала дещо менше можливостей, аби виконувати тоді цю працю. Проте ми бачимо, що до нас приєднуються щораз нові фірми, щораз нові ліки з’являються у нашому списку. Тому мені здається, що цей проєкт розвивається у доброму напрямку, не зупиняється, ми весь час бачимо його розвиток. А насправді треба ствердити чесно, що коли вже є зацікавлення, а проєкт знаходить своїх адресатів, то це найліпша реклама і найліпше заохочення для кожної фірми, котра ще думає над тим, чи приєднатися.
Отже, якщо бажаєте скористатися з цієї послуги, достатньо встановити на свій смартфон мобільний додаток Scan Matrix і вирушити до аптеки. Детальнішу інформацію можна знайти на сайті infarma.pl під закладкою e-PIL. Там є українська версія тієї ж сторінки із описом та посиланнями до цього додатку, а також інструкція з її використання.
Антон Марчинський