Пане Юрію, Ваша праця – це не лише щоденна дипломатична служба, але це і підтримка мільйонів українців за кордоном. Зокрема, в Польщі тих українців, які стали через війну і російську агресію, вимушеними переселенцями. Окрім того, від українських дипломатів за кордоном залежить і допомога інших країн, зокрема, в наданні зброї, в гуманітарній підтримці. Це також імідж України. Генконсульство України в Вроцлаві – молода установа, бо відкриття і початок роботи фактично збіглися з початком повномасштабної війни. Кожен з цих років був непростим для роботи Генконсульства, для роботи українських дипломатів у консульстві. І ми про це розповідали в попередніх наших ефірах. Розкажіть яким був рік 2024? Які головні виклики він приніс для українських дипломатів, для Генконсульства у Вроцлаві, для Вас особисто?
Це вже був третій рік від повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну. Вже було більш-менш визначено по статусу наших громадян, які перебувають тут у Польщі, знову ж таки в межах нашого консульського округу. Вже було зрозуміло, люди більш-менш виробили собі принципи, життєві принципи, як жити, що робити. Познаходили собі роботи, познаходили собі спокій з школами, дитсадками. І, в принципі, вже пішла така буденна робота консульської основи. Звичайно, що дещо в реальному режимі, з урахуванням тієї кількості громадян, що зараз перебувають у Польщі. Але вже було вироблено таку системну роботу нашої основи по тих напрямках, тих основних пріоритетах, по яких ми працюємо. Було запроваджено Кабінетом Міністрів України вимогу, що для вчинення консульських дій для осіб чоловічої статі віком від 18 до 60 років обов'язковою вимогою є надання документу з електронного обліку військового, вже має назву Резерв плюс, витяг. І це трошки так шокувало наших громадян, наших українців, але зараз, дивлячись на статистику вчинених консульських дій, в цілому не можна сказати, що воно в кінцевому результаті дуже значно негативно вплинуло, тому що бачимо, що громадяни спочатку злякалися, а потім нормально почали ставити ці програми і користуватися, відповідно, консульськими послугами. Продовжували ми, звичайно, що і реєстрацію шлюбів, і, звичайно, що нотаріальні дії, і паспортні дії. В принципі, все залишилося на більш-менш тому самому рівні, що і було у минулого року. Ну, як генконсульство, то ми нарешті дійшли в руки і запровадили послугу оформлення віз для іноземців, для в'їзду в Україну. І тут в нас трошки вже нормально пішов процес. Також довідки про неперетягнення до кримінальної відповідальності затребувані. Знову ж таки, як генконсульство, ми також продовжили роботу по розвитку міжрегіональної взаємодії, міжрегіональної співпраці, роботу з тим, що продовжилась в межах цієї міжрегіональної співпраці, допомога партнерським регіонам України. І одним з таких яскравих прикладів це є те, що, наприклад, Нижня Селезія. Передавались автомобілі швидкої допомоги в Україні, так само передавалася медична допомога, це на рівні воєводства. В принципі, діалог розвивається, діалог продовжується. В цьому руслі нам важливо це підтримувати і працювати.
Запрошуємо послухати інтерв'ю у доданому файлі
Світлана Мялик