18 студентів та науковців-початківців з України увійдуть до групи стипендіатів стипендіальної програми, адресованої українській науковій спільноті. Програма є ініціативою Національного наукового центру, яка фінансується з норвезьких фондів та фондів ЄЕЗ.
У липні 2022 року НЦН оголосив про спеціальну стипендіальну програму для студентів і дослідників, які готуються до PhD. Перший список переможців опублікували через три місяці. До 22 стипендіатів, обраних у жовтні, тепер приєдналися 18 нових людей, які навчатимуться та працюватимуть у польських університетах та інститутах Польської академії наук.
Про деталі Польському радіо для України розповіла Анна Кожевська-Юзефович, речниця Національного центру науки.
Національний центр науки підпорядковується Міністерству освіти і науки і більшість коштів Центру походять саме з бюджету МОіН. Також мають в розпорядженні і європейські кошти, а саме з ЄС, а також кошти з норвезьких фондів і ЄЕЗ (Європейської економічної зони). Це якщо йдеться про питання фінансування. Якщо ж мова про виконання роботи, то Центр є інституцією незалежною.
«Всі внески, які складають кандидати, що працюють у Польщі, оцінюють експерти, всі рішення приймаються в гроні науковців, не мають впливу на признавання коштів немериторичні субєкти, жодні інші чинники на це впливу не мають. Натомість є конкурси, від результатів яких залежить призначення коштів. НЦН має у своїй пропозиції конкурси, призначені для науковців на кожному етапі кар’єри. До нас можуть подавати внески науковці цілковито початківці. Тобто, ті, хто перебуває на додокторському етапі, а також особи вже дуже досвідчені. Ми маємо конкурси, які скеровані до однієї групи, і до іншої, і такі, де молодь конкурує зі старшими, а також ті, що призначені лише для молодих науковців, або тільки для науковців із досвідом».
Всі гранти, тобто фінансування призначається на підставі конкурсної процедури. Тобто, вибираються найкращі проєкти. НЦН підтримує всі галузі основних досліджень. Тут можна отримати гранти на дослідження в галузі гуманітарних і суспільних наук, і технічних наук.
«Ми не нав’язуємо науковцям жодних тем. Це вони пропонують на наші конкурси проєкти, які б вони хотіли реалізувати. Пропонують свої дослідницькі теми, на які хотіли б отримати фінансування. З нашої точки зору важливим є тільки те, щоби вони вклалися в критерії основних досліджень, тобто таких, які в результаті не мають безпосереднього комерційного застосування, а зосереджені на розширенні наших знань про дійсність у всіх її аспектах. Тобто, такі дослідження, які керуються головним чином цікавістю, прагненням краще і глибше пізнати світ».
Національний центр науки — агенція, яка призначає фінансування на дослідження. Це грантова агенція, яка підтримує найкращі проєкти, реалізовувані в польських наукових осередках. Підтримують також інтернаціоналізацію. Намагаються польським науковцям чи науковцям, які працюють в Польщі, створити такі умови для здійснення досліджень, щоби вони могли давати собі раду в умовах міжнародної конкуренції. Це головна мета НЦН — підтримка проєктів, над якими працюють науковці.
«НЦН підтримує дослідників, які працюють в Польщі, часто це, звісно, науковці з різних країн, в тому числі, звісно, з України. Тож нашими регулярними конкурсами науковці могли користуватися ще до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І, звісно, вони користувалися ними. Серед наших лауреатів маємо науковців з України, але це особи, які працюють чи працювали в Польщі. бо, щоби мати можливість подати запит, треба бути афілійованим у польському науковому осередку. І так було до початку російської агресії на Україну у 2022 році. Одразу ж після початку вторгнення ми запустили три програми. Першу було оголошено одразу ж після початку вторгнення. Це була програма для дослідників і дослідників з докторатом. В цій програмі ми обрали 51 лауреата. Цю програму повністю фінансував НЦН зі свого бюджету. Пізніше ми уможливили нашим лауреатам отримання звичайних грантів, реалізованих у польських інституціях, можливість працевлаштування науковців з України без всіляких формальностей. Тобто ми заохотили ті інституції, що якщо у своїх проєктах, які фінансує НЦН, мають вільні кошти і мають потребу працевлаштувати людей, то щоби давали роботу науковцям з України. Цю можливість використали також близько 50 дослідників, тобто в рамках цих двох проєктів ми профінансували 100 осіб. А пізніше виникла ідея створити ще одну програму, про яку ми сьогодні говоримо, другий набір на яку щойно почався, це програма для науковців-початківців: студентів і аспірантів. Перший список лауреатів ми опублікували восени минулого року. Це понад 20 осіб, які вже отримали стипендії в різних наукових осередках в Польщі — тут і такі впізнавані місця, як Краків і Варшава, але й в таких менших — Слупську, Щецині. Цих лауреатів є понад 20. І завдяки коштам, які ми отримали від Норвегії і ЄЕЗ, ми змогли профінансувати ще одну додаткову групу стипендіатів. І в цьому списку додатковому ми маємо 18 лауреатів. Це студенти, студентки, аспіранти, в різних наукових галузях, які найближчим часом розпочнуть наукову роботу і продовжуватимуть свої дослідження в різних галузях на терені всієї Польщі».
НЦН не працевлаштовує у себе людей. Центр тільки підтримує інституції, підтримує науковців. Дає кошти, щоби вони могли реалізувати себе в дослідницьких інститутах. В цій програмі ми дали змогу студентам, докторам відбути частину стипендії, перебуваючи на території України.
«Ми знаємо, наскільки важливо для українського академічного середовища є підтримувати контакти, тобто подбати про те, щоби не настало щось на зразок відтоку мізків. Щоби ці молоді науковці мали весь час контакт із науковим середовищем і щоби після завершення стипендії повернулися до себе і підтримували українську науку, але вже з міжнародним досвідом. Програма організована так, що кандидати і кандидатки половину періоду, на який призначено стипендію, провести у своєму науковому закладі в Україні, контактуючи зі своїм науковим опікуном. Адже стипендію отримує офіційно навчальний заклад, який подавав запит з призначенням для навчання чи дослідження українського лауреата під опікою польського науковця. Польські наукові інституції підтримують Україну в тих аспектах діяльності, в яких самі спеціалізуються. З точки зору Національного Центру Науки, який займається підтримкою досліджень, цілком зрозуміло, що нашим завданням і роллю є підтримка української науки в цій абсолютно драматичній ситуації. Дуже важливо також не створити такого відчуття, що ті науковці з України покинуть свою країну надовго. Звісно, якщо вони хотітимуть залишитися в Польщі, завжди їх тут радо будуть бачити, але важливо, щоби вони постійно мали контакт зі своїми науковими осередками і з тим міжнародним досвідом — якщо виявлятимуть бажання — поверталися до України і допомагали відбудовувати свою знищену країну».
Запити подають польські наукові інституції, тобто, університети, дослідницькі інститути, інститути мережі Лукасевич, інститути Академії наук — цілий ряд наукових інститутів, які мають право подавати внески до Національного Центру Науки. За тими внесками стоять конкретні люди, конкретні науковці.
«У випадку підтримки українських науковців це відбувалося так, що внесок подавав потенційний науковий опікун з даного навчального закладу, який вже мав стипендіата, з яким має намір працювати. Могло бути так, що вже раніше працювали над якимось проєктом чи кандидат виступив на якійсь конференції, і тд. Тобто вже вони мали якісь наукові контакти. І кошти формально призначаються польському навчальному закладу, конкретно на фінансування конкретної стипендії і оцінюється дві речі — СВ кандидата чи кандидатки на стипендію — тобто ми дивилися, які вже наукові досягнення вони мають, і розглядали яку реальну пропозицію має науковий опікун майбутнього кандидата. Щоби це була реальна наукова програма. Не просто переказ коштів, а щоби це була реальна для розвитку стипендіата чи стипендіатки».
Тематика досліджень наукового опікуна і наукової установи, яка приймає кандидата, мусить гармоніювати. Це не є випадково обрані особи. Це люди, які мають дуже близькі наукові зацікавлення.
«Хочу сказати, що в останньому списку стипендіатів, на чиї дослідження призначалися кошти з бюджету НЦН, були дуже різноманітні тематично кандидати. Наприклад, історія середньовічних міст, чи фізика магнетизму, чи, наприклад, ветеринарна медицина інфекційних захворювань у коней. Ці теми кандидати вказували у співпраці з науковими опікунами, бо важливо, що пізніше вони працюватимуть в групі, яка займається щонайменше подібною тематикою», — каже Анна Кожевська-Юзефович.
У 2011-2021 роках Центр виділив понад 25 000 грантів дослідникам з усієї Польщі на загальну суму майже 12 мільярдів злотих. Більше половини суми, виділеної РНБО у 2021 році, було спрямовано на підтримку розвитку молодих учених.
«Користь отримують обидві сторони, як і в кожній міжнародній співпраці. Зрозуміло, що досвід завжди збагачує обидві сторони. Адже ми дізнаємося, як здійснюються наукові роботи в іншій країні, іншій інституції, тому це завжди збагачує. Крім того, кожен стипендіат вносить якісь додаткові знання. Як приклад, можу назвати стипендіатку, яка здійснює дослідження, цього року готує докторську дисертацію про називання вулиць у Львові XVI-XVII століть, а крім того, вона спеціалізується на візуалізації даних, і це є компетенція, яку вона презентує в навчальному закладі, де буде мати стипендію, дуже там знадобиться, бо вони не мають фахівців у цій галузі», — говорить Анна Кожевська-Юзефович.
Слухайте розмову у доданому звуковому файлі.
Розмовляв Володимир Гарматюк