Гжегож Свєньґ, Фонд «OffSchool», зазначає: «Інструмент Notebook LM дозволяє ефективно працювати з великими обсягами текстів — виокремлювати з них ключові дані, робити узагальнення та синтези. Це закрите середовище, у яке можна завантажити дослідження, аналітичні матеріали чи тексти, щоб швидко отримати потрібну інформацію без необхідності читати все від початку до кінця».
Яґода Закшевська, представниця Google Polska, додає: «Сьогодні вже важко уявити життя — як професійне, так і особисте — без штучного інтелекту. Можливо, це здивує слухачів, але насправді ми всі користуємося ШІ щодня — просто часто навіть не усвідомлюємо цього».
Свідомо чи несвідомо, але штучний інтелект сьогодні всюди. Ми відкриваємо додатки, карти, плануємо маршрут — і саме ШІ прокладає нам дорогу. У пошті немає спаму, бо його фільтрує ШІ. Користуємося перекладачем — це теж робота штучного інтелекту.
Якщо глянути ширше, у розрізі всього суспільства, то можна сказати, що підлітки справляються досить добре. Вони вже розуміють, для чого існує інтернет, і загалом усвідомлюють ризики, які він може нести, — продовжує Гжегож Свєньґ.
Підлітки і біологічні обмеження
Цікавою темою, яка з’явилася під час дискусії на презентації, стала думка про те, що підлітки — це люди, які ще мають біологічно обмежену здатність передбачати майбутнє. Хоча ми всі певною мірою маємо ці обмеження, надмірний час, проведений із телефоном у руці, має свої наслідки — зокрема втому, зниження концентрації, зміни у сприйнятті інформації, а також інші аспекти, які впливають на психічний комфорт і добробут. І це — те, що підлітки ще не до кінця контролюють.
Тобто вони розуміють, що це може бути шкідливо, але не завжди усвідомлюють, наскільки сильно це їх залучає і виснажує. Вони намагаються з цим працювати, вводять певні обмеження, шукають баланс.
Водночас, якщо подивитися ширше — на все суспільство — саме підлітки сьогодні є однією з найсвідоміших груп: вони добре розуміють, для чого потрібен інтернет, як ним користуватися, які ризики він несе і як можна з ними впоратися.
Вплив часу онлайн
Якщо в день, коли потрібно щось зробити, людина проводить кілька годин, безцільно гортаючи стрічку в інтернеті, то після такого «сеансу» її здатність логічно мислити, концентруватися й обробляти інформацію помітно знижується порівняно з тим, якою була на початку.
Яґода Закшевська підкреслює: «Покоління, яке нині підліткове або лише входить у доросле життя, набагато краще орієнтується в цифровому світі, ніж ми, представники попередніх поколінь. Звіти чітко показують, що ці молоді люди усвідомлюють ризики, про які говорив Гжегож. Вони перевіряють інформацію, і це варто підкреслити дуже яскраво — з великим плюсом і знаками оклику. Тобто роблять те, що ми часто не робимо, а також попередні покоління наших батьків і дідусів. Крім того, вони усвідомлюють важливість балансу між онлайн- та офлайн-активностями. І саме це дає підстави дивитися на майбутнє з оптимізмом і надією, особливо в контексті розвитку технологій».
Цікавий момент полягає в тому, як підлітки усвідомлюють свій час онлайн. Під час детального аналізу дослідження, хоча не всі дані потрапили до офіційного звіту, деякі учасники давали цікаві коментарі. Наприклад, на питання «хто вдома проводить найбільше часу з телефоном», відповідали по-різному: тато — досить пізно, сам підліток — близько години перед сном, щоб трохи відпочити від білого світла екрана, а найдовше сидів дідусь, бо грав у щось на телефоні. Це добре ілюструє, що рівень цифрової свідомості у молодих людей значно вищий, ніж у їхніх батьків чи дідусів. У старшого покоління часто присутній елемент захоплення, повне занурення та некритичне проведення часу онлайн, тоді як підліток встановлює для себе обмеження, наприклад, годину перед сном, щоб просто відпочити від екранів і білого світла.
ШІ як репетитор і стимулятор креативності
Яґода Закшевська додає: «Штучний інтелект для них — це як репетитор, доступний цілодобово, “на вимогу”, який може підлаштуватися під конкретні потреби та завдання. Наприклад, допомогти підготуватися до контрольної з біології, хімії чи фізики. Ми, ті, хто вже закінчив школу, напевно теж хотіли б мати такого репетитора, який в неділю о восьмій вечора ще пояснить, як розв’язати інтеграл, обчислити площу чи скласти хімічне рівняння. Я особисто пам’ятаю, скільки часу це відбирало в мене раніше».
Що стосується творчості, існує стереотип, що штучний інтелект вбиває креативність, бо робить багато речей замість нас. Проте результати дослідження показують дещо інше: молоді люди прямо кажуть, що їхня креативність навпаки пробуджується і розвивається завдяки ШІ.
Гжегож Свєньґ додає: «Як і з будь-яким новим інструментом, спершу виникає хвиля критики, а вже потім починаємо оцінювати його справжню цінність. Згідно з результатами дослідження, молоді люди дуже чітко підкреслюють, що штучний інтелект допомагає їм розвивати креативність. Зокрема, ШІ підтримує їх у створенні різноманітного контенту та написанні робіт, підкидаючи нові ідеї для вирішення проблем. У сфері творчого письма, створення візуального мистецтва, дизайну, ремісничих робіт, а також під час монтажу та редагування відео — ШІ стає інструментом, який розширює можливості людини. Навіть безпосередня взаємодія з ШІ допомагає розвивати власні ідеї: можна вносити первинні задуми, а система допомагає структурувати їх, формувати концепцію та перетворювати початковий задум на завершений результат. Тобто ШІ не замінює креативність, а допомагає її реалізовувати і підсилювати.
Детальніше в матеріалі.
Мирослав Трофимук