Прозорість і перевірки
За словами Марціна Мая, жодних підстав вважати mObywatel «шпигунським» застосунком немає. Він наголошує:
«Ніщо ніколи на це не вказувало. mObywatel — доволі прозорий проєкт: оприлюднювалися фрагменти вихідного коду, проводилися пенетраційні тести, а фахівці з безпеки уважно перевіряли застосунок».
Експерт підкреслює, що результати цих перевірок не показали, аби застосунок робив більше, ніж задекларовано.
Не лише застосунок, а й вебверсія
Важливий нюанс, про який часто забувають: mObywatel доступний не лише як мобільний застосунок, а й у вигляді вебверсії. Користувач може зайти через браузер і не встановлювати програму на смартфон. Хоча для багатьох, зокрема для українців у Польщі, це може бути менш зручно, така альтернатива існує.
«mObywatel не є обов’язковим. Якщо хтось має сумніви — він може просто ним не користуватися», — наголошує Май.
Дозволи і контроль з боку платформ
Коли йдеться про мобільні застосунки загалом, завжди існує ризик зловживань. Але, як пояснює експерт, доступ до мікрофона, GPS чи камери надається лише за згодою користувача через операційну систему. Крім того, застосунки, доступні в офіційних магазинах Apple чи Google, проходять додаткові перевірки.
Для порівняння Май згадує Facebook, який також може запитувати доступ до мікрофона, що часто викликає подив у користувачів. Але навіть у таких випадках існує багаторівневий контроль і ізоляція застосунків між собою.
Дані, які ми віддаємо щодня
Експерт звертає увагу на ширший контекст:
«Смартфон сам по собі збирає про нас багато даних. Ще більше їх отримують великі міжнародні корпорації — Facebook, Twitter, TikTok. Обговорювати mObywatel у відриві від цього факту — означає розмивати справді важливу проблему».
На його думку, mObywatel радше слугує інструментом доступу до інформації, ніж механізмом збору даних про користувачів. Так, певні телеметричні дані можуть збиратися, але це типовий підхід для покращення роботи будь-якого цифрового сервісу.
Цифрова грамотність і дезінформація
Окрема тема — рівень цифрової грамотності. Май зауважує, що хоча поляки загалом добре орієнтуються в технологіях, хвилі фейкових новин (наприклад, пов’язаних зі снігопадами в Росії) показують, що простір для покращення є. Для порівняння він згадує Естонія, де рівень цифрової обізнаності значно вищий.
У світлі війни Росія проти Україна дезінформаційний тиск на Польща та Європу лише зростатиме, і до цього потрібно готуватися.
Довіра, експерти і здоровий глузд
Марцін Май нагадує слова колишнього інспектора із захисту даних, а згодом голови відповідного органу Войцех В’євйоровський, який іронічно зазначав, що найбільший удар по приватності стався тоді, коли люди навчилися читати й писати — адже документи можуть витікати і в паперовій формі.
«Я не уявляю цифровізацію без певного рівня збору даних», — підсумовує Май. Водночас він наголошує: завжди залишається можливість користуватися аналоговими способами взаємодії з державою.
Висновок
mObywatel не є обов’язковим інструментом і не виглядає загрозою для приватності користувачів. За його роботою стежать виробники операційних систем, незалежні експерти та сама спільнота фахівців з безпеки. У боротьбі з дезінформацією важливо не покладатися на «сільський розум», а слухати тих, хто справді розуміється на технологіях.
«Як у питаннях здоров’я ми довіряємо лікарям, так і в питаннях кібербезпеки варто слухати експертів», — резюмує Марцін Май.
З вами був Мирослав Трофимук. Ми й надалі інформуватимемо вас про ключові теми у сфері нових технологій, штучного інтелекту та дезінформації.
М. Т.