Краківський Вавель. Якщо ти не відвідав Вавель - ти не був у Польщі. Це незабутнє відчуття, коли пробираєшся вузькими вуличками старого міста у Кракові, на зустріч із незабутнім Краківським Драконом, або як його тут називають - Smokiem. Дивишся в карту, і раптом виходиш до підніжжя гори, а перед тобою постає незабутній величний ансамбль Королівського Замку на Вавелі. Це казкове відчуття, яке залишається з тобою назавжди. Інакше Вавель сприймається мешканцями самого міста. Неприступна фортеця, галерея, яка ретельно оберігається командою саможертовних музейників. Звична туристична споруда, музей, який беруть наступом орди туристів.
От і мені минулого тижня пощастило побувати у Кракові та відчути себе на хвильку туристом. Я мешкав у затишному районі Подґуже, неподалік Площі Героїв Ґетто і увечері зібрався прогулятись нічним Краковом. Вуличкою Навіслянською, через завжди гамірний Казімєж я дочвалав до Вавеля. Але секрет полягав у тому, що я прийшов до нього не випадково. Попередньо я натрапив на рекламу фестивалю Вавель Ваш (Wawel Jest Wasz), який вперше відбувався на території музею з ініціативи саме музейних працівників, і в дуже багатошаровому, еклетичному стилі, залучав всі, без винятку, найсучасніші види урбаністичного арту та активностей. Вавель відкрив свої двері для краківської молоді - майстер класи тату, BMX, скейтингу, діджейський майстер-клас. На Вавелі навіть можна було намалювати графіті…правда лише на папері. Також в рамках фестивалю відбулася ніч амбіенту. Еклектика електронної музики і старовинної архітектури, ансамбль якої нашаровувався протягом століть і обріс усіма можливими стилями. Мені вдалося поговорити про цей проект із Пауліною Жачек - засновницею івент агенції Granko, яка й організувала наповнення події на замовлення Королівського Замку.
Мене звати Пауліна Жачек, ми знаходимося на королівському замку на Вавелі. На амбіентальній ночі, яка закриває фестиваль Вавель Ваш. Фестиваль складався з кількох шарів - лайфстайлового, фільмового і музичного. Власне, сьогодні ми зустрічаємося перед будинком номер 9, на дитинці замку, щоб послухати амбіенту. Це має нам допомогти розкрити Замок з абсолютно іншої перспективи, ніж ми могли це коли небудь зробити. Я власниця івент агенції Granko. Раніше ми організовували і майстер-класи, і концерти. Частиною нашої агенції є школа Granko. Особисто я і мої співпрацівниці організовували багато івентів, але із Замком на Вавелі ми співпрацюємо вперше. Назва Фестивалю повністю передає візію і завдання - щоб Вавель став локацією для найрізноманітнішої аудиторії відвідувачів. Агенція Granko знаходиться в Кракові і ми маємо практику співпраці із українськими артистами. Краківська сцена досить мала і ми довго знаємося з групою, яка відкрила бар Sekta - це українці, які приїхали до Кракова давніше, і докладаються до ландшафту незалежної Краківської електронної сцени. Тому для мене було логічним запросити власне українську складову цієї сцени. Тут відбувалися майстер-класи з діджеїнгу за керівництва Артема Бадальяна, якого ми знаємо, як д DJ Badalian. Це був майстер-клас для українців, і він відбувався українською. Ми розуміли, що це важливо для того, аби відірватися від буденності та трішки розвинути своє музичне хобі. Але варто зазначити, що це не лише наша реакція на агресію росії на Україну, бо ми й раніше співпрацювали з групою Sekt’и, вони є невід'ємною частиною краківської музичної сцени, тому показати їх було логічно. А на "Ночі амбіенту" грає Facheroia - продюсерка, яка походить з Криму, її сет базований на українській музиці, але також інспірований історією Вавельського Замку. Те, що ми слухаємо - це результат її роздумів довкола історії Вавелю.
Чи є в найближчих планах агенції робити події для українців у Кракові?
В нашій осінній програмі школа Granko планує зарезервувати частину своїх дій для найсвіжішої частини краківської громади, яка доєдналася до нас в наслідок російської агресії. Будемо намагатися вилущити з цієї ситуації трішки позитиву. А музика є таким медіум, який об’єднує та дає цікаві результати. Майстер-класи були дуже позитивно сприйняті, кілька людей запитували про індивідуальні варштати, тому будемо планувати, щоб таких зустрічей було більше.
Зоя Михайлова, продюсерка з Криму, яка переїхала до Польщі задовго до початку війни, живе зараз у Варшаві і є активною учасницею польської музичної електронної сцени. Нещодавно мені довелося слухати її виступ на фестивалі Efemera у Варшаві, а сьогодні вона грає на дитинці Краківського Королівського Замку.
Я народилася в Криму, в Сімферополі. В Польщі живу вже 8 років. Я переїхала сюди за кілька місяців до того, як окупували мій дім. Я не збиралася тут довгостроково жити, але так вийшло, що мені просто не було куди повертатися. Залишилася у Варшаві, живу вже дев'ятий рік. Моя мама живе в Криму, родичі живуть в Одеській області. Всі залишилися, ті хто в Криму, й ті, хто в Одеській області. Зараз такий час, що хтось виїжджає, з України, бо не витримує, але хтось лишається, бо це його домівка і люди старшого покоління залишаються. В даний момент я лише можу допомагати їм фінансово, будучи тут. Допомагати армії фінансово. Допомагати родині. Я ж також не маю впливу на те, коли людина не хоче приїжджати і каже, що ніколи не хотіла жити на чужині. В моєму випадку - це було моє свідоме рішення - виїхати, побачити світ. Але я знаю людей, котрі просто хочуть мешкати на своїй землі. Вони вже не хочуть виїжджати.
Як ситуація змінилася протягом 8 років у Криму?
Я приїжджала через Одесу, їхала тими страшними маршрутками, через ту псевдо границю котра там попоявилася, приїжджала кілька разів до своєї сім'ї протягом тих років, ало я не відчуваю там себе, як вдома. Там дуже відчуваються мілітарні моменти. Як я приїжджала до родини, то завжди було тяжко, бо ти не чуєшся, як вдома, взагалі складне відчуття дуже. відчуваєш, що інші люди хочуть змінити мій дім. Я себе не почуваю вдома,коли там ці люди, коли вже росія прийшла забрати мій дім, то я там не почуваюся, як вдома.
У вас тут є якесь ком’юніті у Варшаві?
Знаєш, коли я приїхала, я була сама. Я нікого не знала. З України нікого. І здається, мені що так 3 роки тому я познайомилася з людьми це людьми, які для best friends, як то зараз модно казати - “бестіс”. А на початку не було в мене жодного ком'юніті, ні польського, ні українського, жодного. І ось 3 роки тому мистецька група об'єднала нас всіх. Коли почалася повномасштабна інвазія росії на Україну, то ми об'єднали сили, збираємо тут гроші, робимо якісь вечірки, пікніки, наприклад, на Яздові, щоб якось допомогти.
Що це за група?
“Близькість” така арт-група, котра була заснована в рамках музею сучасногомистецтва у Варшаві. Вони дуже допомагають Музей створив ще одну групу, котра називається “Солідарний дім культури Соняшник” у Варшаві. Вони також дуже допомагають, збирають гроші, показують нашу культуру - кіно, музика, якісь майстер-класи. Окрім знаєш там до неї шанс і якби допомозі нашій країні, то також якби об'єднання і інтеграція україни і українців тут, котрі приїхали, щоб їм допомогти, теж допомагають людям, наприклад, під'їзді. Чи в тебе заплановані виступи на фестивалях до кінця року.
Знаєш, скажу тобі чесно, як розпочалася російська інвазія в лютому, то мені було дуже складно займатися музикою, чи грати, я просто випала з усього. Я повністю зайнялась волонтерською роботою, допомогою людям, я просто не могла взагалі, ані творити, ані виступати. Заразпоступово входжу знову, погоджуюся на те, щоб виступати. Тому що якось треба жити далі й далі якось треба годувати себе і мою собаку Надію, котру я взяла з України, з розваленого російськими танками дому, годувати родину в Одеській області.
Сьогодні грала на Вавелі. Коли отримала пропозицію зіграти гібридний сет, для мене це був супер досвід, рідко, коли запрошують грати в замку. Оскільки це замок, то відразу атмосфера така казкова. Гібридний сет - це 60% маго матеріалу і 40% чужого, тобто я дограю до чужої музики власний матеріал.
Виступаю у Вроцлаві в п’ятницю, 2 вересня, 10 вересня в Гданську, 17 вересня дуже цікавий фестиваль в Лодзі, котрий називається Festiwal Łódź Czterech Kultur і вони запрошують артистів музикантів з України. Там буде дуже різний музичний контент, не лише щосбь експериментальне, чи офове. Багато буде популярної музики.
Важливо, що такі речі організовують, щоб інтегрувати наших людей і щоб показати нашу культуру полякам, інтегрувати українців в польське суспільство.
Надіємося, дуже скоро Зоя зможе виступити в Українському Криму на потужному локальному українському фестивалі електронної музики, на який ми запросимо до участі наших польських колег. Вже не довго залишилося чекати. Віримо у Збройні Сили України. Довге існування і черга перебудов мало змінили середньовічну, тісну забудову замку. Її не змінило навіть облаштування одного з дворів у формах італійського палаццо з трьома відкритими галереями.Різні частини замкового костелу мають ознаки романської доби, готики та Відродження, чи теж барокко. Особливістю інтер'єрів замку була суміш залишків готики разом з оздобами доби Відродження, пов'язані тісними культурними і релігійними зв'язками з Італією та Римом. Краківський королівський Замок був мистецьким центром, зорієнтованим на італійські культурні досягнення. А сьогодні Замок стає місцем, де розвиваються сучасні типи мистецтва. У синтезі традиції та інновації. Культура не стоїть на місці і до класичних вже стилів архітектури додаються і нашаровуються нові мистецькі практики, створені сучасними артистами і зокрема артистами з України.
До Кракова з Вами подорожував Мирослав Трофимук, до зустрічі на перехрестях традицій та інновацій.