Як із дитячого ортопеда-травматолога можна стати лікарем у Збройних силах України, знає Олександр Гоменюк, а точніше Гуцул Вуду, який в мирний час хотів писати про Гуцульщину. Каже що гуцульську магію розглядає тільки з етнографічної точки зору, а вірить лише в чисту медицину та чисту науку.
«Дістаю людей, дістаю з людей» — як творча версія гасла американських парамедиків — знай, як нашкодити, і знай, як не нашкодити. Саме таке гасло видніється на шевроні Олександра Гоменюка. Адже він як військовий медик витягує людей з точок евакуації і разом із іншими лікарями медроти продовжує їхнє лікування, та відправляє поранених на подальше лікування в тил. Іноді з поранених потрібно витягувати різні неприємні речі — осколки та кулі. Дуже часто вояки, як каже Олександр Гоменюк, просять їм віддати ці осколки.
Про те, як воно бути військовим лікарем, Олександр Гоменюк своїй родині розповідає лише частково, адже доводиться бувати і під обстрілами. Але запевняє, що більш страшно буває тоді, якщо в найважливіший момент нічого не робити.
Про особливості фаху військового лікаря, про творчість і плани на майбутнє — у розмові для УСПР.
Запрошуємо послухати передачу у доданому звуковому файлі.
Данута Наугольник
