Музика та театр в творчості і гурту KURBASY, і гурту Sutari нерозривно пов'язані. Їхня творчість пройшла еволюцію від реконструкції до вдалого творення музичних спектаклів на сцені.
«Ми з Sutari зустрілись в Ґарджєніцах, де Мар'яна Садовська також свого часу працювала. Ми не працювали в один і той же час, але ці різні знайомства між людьми з театру і то такого музичного театру, якимось чином творяться. Ми у різний час відходили звідти, але наші приятельські стосунки не завершились, і десь там ми відчули, що хочемо далі щось робити разом. Навіть була така думка, щоб робити щось вчотирьох, але в остаточному варіанті ми зупинились на тому, що робимо тріо. Кожна з нас індивідуально відкривала польську традиційну музику, захоплювалась нею, і десь із цього захоплення, потреби творення, з нашої уяви, яку потрібно було кудись спрямувати, і виник гурт Sutari. І власне ми з Мар’яною зустрілись через багато років у Кракові, у Стрефі Етно, де Мар’яна грала концерт, також у жіночому тріо, це був такий міжнародний проєкт. І того ж самого дня на цій самій сцені грали ми з Sutari. То ж була нагоду знову зустрітись і наговоритись, і ми почули ті ж самі слова від Мар’яни про гурт KURBASY: "Ви маєте почути цих дівчат. Вони мають уяву, схожу до вашої". Ми і справді знайшли спільну мову», — каже Бася Сонґін.
«Ми з Sutari працюємо над новим альбомом, який певним чином є відповіддю на нашу потребу знайти своє місце в цьому, наповненому неспокоєм світі. То ж працюємо над альбомом, який буде мати назву "Колискові для світу". Назва «для світу» виникла тому, що колискові є таким спеціальним різновидом пісень, які огортають опікою, несуть в собі величезну дозу любові, але також пересторог, якими матері чи опікуни дітей, співаючи ці колискові, з одного боку хотіли їх приспати, щоб мати трохи спокою, з іншого боку весь багаж дуже позитивних емоцій, думок та мрій передати дитині. Це те, що ми хочемо розповісти світові, бо маємо потребу реагувати на те, що відбувається. І тема війни в Україні є тим, що нас сильно торкається, і тим, чим ми сильно переймаємось. З дівчатами з гурту KURBASY ми б хотіли зустрітись в інший час, зовсім з іншої причини, але маємо такий час, який маємо, то ж ви вирішили разом з дівчатами створити колискову, яка буде відганяти зло, але також буде притягувати спокій і добрі речі. І саме над цим ми працювали», — розповідає про свою співпрацю з українськими співачками Бася Сонґін.
«Основою стала українська мелодія, яку Марія та Наталя привезли на наші репетиції, і довкола якої ми, тобто дівчата з Sutari, включились з нашою музичною експресією. І так ми сплели твір, який є розповіддю про те, що та сосна, яку ми садимо, яка має рости, нехай як найкрасивіше розвивається в тисячах листків, і нехай все погане йде якомога далі, щоб вона могла могла розвиватися і розквітати тисячами квіток. Ми знаємо, що ця пісня походить з весільної традиції, але ми наважились її пристосувати до нової потреби, і в такий спосіб утворилась пісня, якою ми наче відьми мітлою виганяємо усі погані речі з нашого дому, з нашого подвір'я, з наших сердець та притягуємо все хороше», — додає Бася.
«На альбом треба буде дещо почекати, тому що ми знаходимось приблизно на початку цієї пригоди, попри те що матеріали та натхнення ми збираємо вже тривалий час. Тож цей альбом з’явиться наступного року восени. Натомість ми з усіх сил працюємо над тим, щоб спільна пісня гуртів KURBASY і Sutari з'явилася ще цього року, саме в цей важливий момент, коли відходить старий рік, а приходить новий рік, щоб все добре, всі хороші побажання на прийдешній рік притягнути за допомогою цієї колискової», — завершує свою розповідь Бася Сонґін.
Запрошуємо послухати передачу в доданому звуковому файлі.
Данута Наугольник
Пісня, над якою працюють обидва гурти, і справді є весільною піснею до обряду наряджання гільця з с.Богуслав Павлоградського р-ну Дніпропетровської області, а в час повномасштабної російської агресії проти України вона набрала абсолютно інших сенсів.