Обкладинка тверда, на неї: Кобиляча Голова. Дизайн: Анна Стьопіна. Рік: 2019. Місто: Чернівці, Видавець: Meridian Czernowitz. Мова: українська. Автор: ВОЛОДИМИР РАФЄЄНКО. Назва — МОНДЕҐРІН (пісні про смерть і любов).
...Стукотить, гуркотить кобиляча голова:
— Хто в моїй хаті, одчини!
Українська народна казка
Мондеґрін — неправильно почуте, хибно осмислене, що перетворюється у вираз або слово з іншим значенням. Початок великої подорожі.
Основна сюжетна лінія торкається проблеми «внутрішньо переміщених осіб». Автор зосереджується на долі Габи Габіньського, який вимушено покинувши окуповане місто Z, переїхав до столиці України. Перед від’їздом він доста надивився на так звану «Русскую весну» і розчарувався у своїх співгромадянах, що просили про допомогу президента ворожої федерації. Для Рафєєнка війна за Донбас це боротьба «небуття з буттям».
«Закінчувався лютий, починався березень, наближалася війна, починалася остання весна старого життя. Габа міряв температуру, відчував, що здихає, іноді крайчиком свідомості сприймав розмови колег про те, що Америка в Україні починає війну з Росією, що масони ЄС повністю збожеволіли, що настала пора змін, і не дай нам Боже жити в таку пору, але, судячи з усього, Він таки дав.
Габінський бачив мітинги біля облдержадміністрації, зупинявся кілька разів, прислухався хвилину (накочувалося щось на кшталт млості) і біг далі. Місто мінялося настільки стрімко, що встигнути за його перетвореннями не було ніякої можливості. Від сьогодні до завтра випростовувалася така відстань, яку не подолати, хоч пересувайся гелікоптерами Леонардо да Вінчі. Процес набував такої швидкості, що Габінський боявся одного разу не впізнати самого себе, ввійти у забуття, в якому немає орієнтирів». (с. 108)
В історії Габінського ключовим є сміливе рішення переселитися — ґрунтовно, отже й на мовному рівні. Українську намагається опанувати з нуля. Проте незрозуміло, хто тут кого опановує — він мову чи мова його.
Як завжди у Рафєєнка, герої змінюють імена та іпостасі, тож читача нічого не повинно дивувати. Навіть історія корови Матильди фон д’Єсте, родички Габсбурґів, що деякий час працювала секретаркою райкому КПУ, брала участь у XX з’їзду КПРС. А все це ніяк не заважало її виконувати прямі обов’язки постачальниці молока.
Усі дилеми та галюцинації Габінського дозволяють Рафєєнкові розгорнути мовні крила. І літати.
Запрошуємо послухати передачу в звуковому файлі.
Марцін Ґачковський