Українська Служба

Артистка і співачка «Веселої львівської хвилі» Влада Маєвська

09.11.2024 12:00
Рубрика присвячена історії Польського радіо. «Куточок розмаїття» дав значний розвиток артистичним здібностям Влади Маєвської. Вона регулярно пародіювала голоси відомих артистів тієї епохи
Аудіо
  • «Історія Польського радіо». Випуск 70. Ефір 27 червня 2024 року
          .
Влада Маєвська з працівниками Польської секції Радіо Вільна Європа в Мюнхені.Narodowe Archiwum Cyfrowe / https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/en/jednostka/-/jednostka/5937055/obiekty/323530#opis_obiektu

Її мемуари, а також неоціненна колекція власних аудіозаписів, які наприкінці життя вона передала до Польського радіо у Варшаві, стали важливими штрихами до портретів Польського радіо у Львові, знаменитої програми «Весела львівська хвиля», а також людей радіо, яких вона зустріла у праці. Приміром, польського поета, прозаїка, автора пісень Мар'яна Гемара. Львів’янка Влада Маєвська розпочала роботу на Польському радіо Львів, ледве закінчивши школу і розпочавши навчання на юридичному факультеті Львівського університету, за щасливим випадком. А запросив її спробувати себе на радіо дядько однокласниці Адольф Флейшер.

Влада Маєвська Влада Маєвська
«До нашого дому, який знаходився недалеко від Баторія, 6, де було радіо, одного разу прийшов якийсь пан. Мама повідомила, що я зараз в університеті і запитала, що переказати, коли я повернуся. Він відповів: "Нічого, я зайду знову". І дійсно, коли я повернулася, на мене чекав пан, який був схожий на актора, і сказав, що він з радіо. А у Львові радіо тоді було, як немовля у пелюшках, щойно з'явилося. Якщо не помиляюся, це була, чи не третя регіональна радіостанція після Варшави. Адольф Фляйшер був керівником "Куточку розмаїття" ("Rozmaitości") і запросив мене спробувати прочитати одне з рекламних оголошень. Я з радістю погодилася. У мене не було ні страху сцени, ні вагань, бо страшенно хотілося опинитися в закладі, який має щось спільне з творчістю і артистизмом. Ми піднялися на другий поверх до маленької студії, дикторкою того дня була Целіна Нахлік, вона анонсувала рубрику, а потім сказала: "Пані та панове, у нас є сюрприз, ми запросили зайти сьогодні до студії юну дівчину, пані Владу". І я промовила кілька слів. Після цього пан Адольф провів мене додому і запитав, чи хотіла би я долучитися до передачі. Я відповіла, що із задоволенням, і поцікавилася, звідки він дізнався про моє існування? Виявилася, що племінниця пана Адольфа ходила зі мною до школи, і, коли він повідомив, що шукає молоді таланти, вона вказала саме на мене. Сказала, що Вада Маєвська робить все: і співає, і танцює, і грає на фортепіано, і режисує вистави. Так почалася моя кар'єра. Я працювала перед мікрофоном майже через день, була чи не наймолодшою на радіостанції й вважалася "дитям" львівської радіостанції», — згадувала Влада Маєвська, архів Польського радіо.

Старт у передачі «Куточок розмаїття» дав значний розвиток для вже існуючих артистичних здібностей Влади Маєвської. На постійній основі вона пародіювала голоси відомих артистів тієї епохи.

«Оскільки "Куточок розмаїття" був такою програмою, яка містила низку оголошень, так званих реклам. І між ними треба було або заспівати, або прочитати щось. Флейшер писав сценки, а я їх виконувала. Одного дня я була в ролі дитини, шепелявої дівчинки, другого — старенької, третього — пародіювала Анку Ордонувну. Потім була ціла серія пародій на Зулю Поґожельську, Зофію Терне, Марію Зімінську, навіть закордонних зірок — Жозефін Бек, Люц’я Майєр, Марлен Дітріх і так далі. І ці пародії призвели до того, що одного разу Віктор Будзинський написав для мене програму "Gwiazdy przez kalkę" ("Зірки під копірку"). Це була програма, в якій я виконувала пародії, що були поєднанні з віршем, що я приїхала до Львова як Марлен Дітріх, наприклад, і одразу перевтілювалася у Марлен Дітріх», — спогад Влади Маєвської з архіву Польського радіо.

Хоч почала свою роботу на радіостанції у Львові Влада Маєвська як актриса, в бюро вона займалася й іншими, більш прозаїчними, адміністративними справами. Її завданням було листування зі слухачами.

«У своїх мемуарах Маєвська згадувала, що в першу чергу, коли вона приходила на роботу, то кілька годин займалася листами, і лише потім йшла до студії, перевтілюючись зі офісної працівниці на радіодикторку. Окрім "Куточка розмаїття", вона також брала участь в інших програмах, зокрема, для дітей та молоді, в радіоп'єсах і музичних передачах, навіть у програмах для армії. Не з самого початку Вада Маєвська була задіяна і в команді театральних і кабаре-артистів Віктора Будзінського. Потрапила туди за рекомендацією директора Львівського радіо Юліуша Петри, який переконав Будзінського прослухати її. І показ виявився настільки вдалим, що її взяли до колективу. Відтоді почалася її пригода з "Веселою львівською хвилею"», — зауважив Кшиштоф Саґан.

Про веселу львівську хвилю в наших передачах побіжно згадували не раз, запрошуємо слухати наші подкасти, і повернемося до цієї теми, коли говоритимемо про виконавців Щепка і Тонька. Лише зазначу, що програма виходила до квітня 1935 року, а після повернення директора Юліуша Петри із Вільнюса до львова, відновилася під назвою «Та-йой» і виходила до початку Другої світової. У вересні 1939 Влада Маєвська опинилася серед евакуаційної групи. Спочатку передбачалося їхати в Татарів (нині Івано-Франківська область), аби створити там польову радіостанцію, на випадок, якщо щось трапиться зі львівською. Але дістатися туди не вдалося, і наступним пунктом був Станиславів. Зрештою і цей план військової влади не було реалізовано. А команда радіо дісталася Снятина, де довго чекала на подальші інструкції. Оскільки їх так і не надходило, частина групи вирішила повернутися до Львова, попри те, що вже було відомо, що Радянський союз напав на Польщу, а частина вирушила до румунського кордону.

«Останній відрізок шляху до румунського кордону вони проїхали на спеціальному автобусі. А в Румунії опинилися в таборі для інтернованих. Там на основі декого із колективу "Веселої львівської хвилі" була сформована театральна трупа, яка мала їздити між різними таборами, де були польські солдати і цивільне населення, і своїми виступами підтримувати їхній дух. Сама трупа "Львівської хвилі" була не в найкращому настрої. Адже після звичного життя в улюбленому Львові вони раптом опинилися в Румунії і повинні триматися не тільки, а й підтримувати настрій інших. У Румунії вони дали кілька десятків виступів, а потім у лютому 1940 року переїхали до Франції, де вже була сформована Театральна трупа Війська Польського "Львівська хвиля", і протягом наступних кількох місяців, аж до нападу Німеччини на Францію, вони активно виступали для польських солдатів, які перебували у Франції», — додав Кшиштоф Саґан.

Вистави для 1-ї бронетанкової дивізії артистів військового театрального колективу «Львівська хвиля» у Скарборо Вистави для 1-ї бронетанкової дивізії артистів військового театрального колективу «Львівська хвиля» у Скарборо.
Вистави для 1-ї бронетанкової дивізії артистів військового театрального колективу «Львівська хвиля» у Скарборо Вистави для 1-ї бронетанкової дивізії артистів військового театрального колективу «Львівська хвиля» у Скарборо.
Вистави для 1-ї бронетанкової дивізії артистів військового театрального колективу «Львівська хвиля» у Скарборо Вистави для 1-ї бронетанкової дивізії артистів військового театрального колективу «Львівська хвиля» у Скарборо.
Програма «Тримай удар» від військового театрального колективу «Львівська хвиля» Програма «Тримай удар» від військового театрального колективу «Львівська хвиля».
Програма «Тримай удар» від військового театрального колективу «Львівська хвиля» Програма «Тримай удар» від військового театрального колективу «Львівська хвиля».

Після нападу німецьких сил на Францію колектив «Львівської хвилі» був евакуйований до Великої Британії.

Запрошуємо послухати передачу.

Христина Срібняк і Кшиштоф Саґан

90-річчя виходу програми «Весела львівська хвиля»

25.10.2022 22:10
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Участь Польського радіо у Східному ярмарку у Львові (1929-1938)

17.07.2023 11:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Перший директор Польського радіо Львів — Юліуш Петри

01.08.2024 12:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Інтерв'ю з голландською коровою, або кінець «Веселої львівської хвилі»

26.08.2024 15:35
Рубрика, присвячена історії Польського радіо