Українська Служба

Архіви Мар’яна Гемара і Влади Маєвської з польської секції «Радіо Вільна Європа»

05.01.2025 12:00
Рубрика присвячена історії Польського радіо. У польській редакції «Радіо Вільна Європа» у Лондоні Влада Маєвська пропрацювала понад 40 років. Відмонтовані на плівках записи вона надсилала авіапоштою до Мюнхена, згодом аудіозапис передавався вже по кабелях
Аудіо
  • «Історія Польського радіо». Випуск 71. Ефір 2 липня 2024 року
Влада Маєвська та Мар'ян Гемар у студії «Радіо Вільна Європа»Narodowe Archiwum Cyfrowe / https://www.szukajwarchiwach.gov.pl/en/jednostka/-/jednostka/5954840

Після евакуації зі Львова у вересні 1939 року упродовж майже всієї війни Влада Маєвська разом із «Львівською хвилею», яка перетворилася на театральну трупу Війська Польського, виступала перед польськими солдатами, аби підтримувати їхній бойовий дух, аж поки не опинилася у Великій Британії. Після завершення бойових дій, вона оселилася у Шотландії, адже повертатися до окупованого радянським союзом Львова, не хотіла. У Единбурзі вона вийшла заміж за свого колегу Віктора Будзинського, хоч їхній шлюб тривав і недовго. Також Влада Маєвська знову здобула юридичну освіту. Паралельно вона працювала друкаркою (той, хто професійно займається друком на друкарській машинці — ред.) і перекладачкою, а  також відкрила невелике швейне ательє, де мала 12 працівниць. Квитком для відновлення роботи на радіо для Маєвської стала зустріч з поетом, сатириком, перекладачем, автором радіокабаре Мар'яном Гемаром у Лондоні. У 1952 році вона виступила на його концерті для польських емігрантів. А у 1953 році розпочалася їхня співпраця над щотижневою годинною програмою на «Радіо Вільна Європа».

«Коли у 1952 році створювалася нова версія "Радіо Вільна Європа", яка мовила з Мюнхена, до Лондона приїхав Ян Новак-Єзьоранський. Він усвідомлював, що місто було центром польських емігрантів, до того ж там в екзилі перебували польський уряд і президент. Тож Єзьоранський вирішив залучити до роботи декого із акторів, письменників і поетів, що перебували у британській столиці. Влада Маєвська блискуче  пройшла співбесіду, але дорогою до Мюнхена з'ясувалося, що працюватиме так і її колишній чоловік Віктор Будзинський. Попри те, що запропоновані умови були дуже привабливими, Маєвська відмовилася, бо просто не могла собі уявити, як вони працюватимуть разом. Однак, досить швидко зрозумівши, наскільки важливим є  лондонський осередок, було вирішено організувати польську редакцію "Радіо Вільна Європа" в Лондоні. І вже не було жодних сумнівів, що роботу у ній запропонують саме Маєвській. Вона була репортеркою, редакторкою, а також займалася певними організаційними питаннями, пов'язаними з функціонуванням офісу. Вона записувала розмови з гостями у студії на магнітофонну плівку, монтувала їх і відправляла до Мюнхена, спочатку авіапоштою, а потім аудіозапис передавався по кабелях. Залишалася вона на "Радіо Вільна Європа" майже упродовж 40 років. А, окрім цього, працювала також з Мар’яном Гемаром над створенням радіокабаре», — розповів Кшиштоф Саґан.

Влада Маєвська та Мар'ян Гемар у студії «Радіо Вільна Європа» Влада Маєвська та Мар'ян Гемар у студії «Радіо Вільна Європа»

«Одразу після відкриття нашого лондонського бюро і студії "Радіо Вільна Європа" в 1953 році …, я точно пам'ятаю, що в програмі першого кабаре я співала пісню, яку Гемар написав спеціально для мене. Це була, звичайно, львівська пісня під назвою "Zanim lwowskie serce powie sobie szlus" ("Перш ніж львівське серце скаже собі "досить"). Після кількох випусків, я переконалася, що мушу зберігати копію кожної програми, яку надсилала до Мюнхена, і зробити з неї архів. Звісно, без дозволу Мар'яна. Але згодом виявилося, що я мала рацію, адже потім він користувався тим, що було в архіві. І коли він пішов від нас назавжди, ми всі цим користувалися», — архівний спогад Влади Маєвської.

А познайомилися Мар'ян Гемар з Владою Маєвською ще в середині 1930-х. Він почув її в ефірі Польського радіо Львів у радіопрограмі «Gwiazdy przez kalkę» («Зірки під копірку»). І навіть особисто приїхав до Львова, аби залучати талановиту виконавицю до участі у своєму кабаре «Cyrulik Warszawski». Проте тоді отримав відмову. Їхня повоєнна співпраця подарувала радіослухачам близько сотні пісень. Водночас разом з Лєопольдом Кєляновським, Тадеушем Криською-Карським вона творила історію лондонського бюро Польської редакції «Радіо Вільна Європа», записуючи мистецькі програми, інтерв'ю та щоденні кореспонденції.

«Через нашу студію пройшли всі генерали, всі професори, всі митці й всі важливі політики. Оскільки Кєляновський пішов на пенсію, я стала керівничкою і залишалася нею протягом 42 років. Це був фантастичний період мого життя, я дуже часто про нього розповідаю. Робота з Мар'яном Гемаром була для мене справжнім акторським університетом. Він зробив з мене справжню актрису. Так само було і з "Радіо Вільна Європа". Я була у підпорядкуванні Яна Новака, але мала повну свободу у записі. Я записувала розмови з такими особистостями, які зараз є історичними постатями. Я була незмінною репрезентаткою президента Едварда Рачинського, який, зрозуміло, говорив все по пам'яті, бо його зір не дозволяв на це», — звучить архівний спогад Влади Маєвської.

Вперше після Другої світової Влада Маєвська відвідала Польщу лише у 1991 році, а ще через три роки, після закриття лондонського бюро польської секції «Радіо Вільна Європа», передала Архіву Польського радіо у Варшаві весь свій аудіоархів, зокрема, найповніше зібрання творчості Мар'яна Гемара. 

«Маєвська зібрала архів Мар'яна Гемара і дуже важливо для неї було видати всі ці пісні пізніше, в 1990-х роках, у збірках, коли з'явилася така можливість. На цьому етапі  з'ясувалася певна несподіванка, що не всі пісні, які вона каталогізувала, були створені Гемаром. Для кабаре на "Радіо Вільна Європа" він був зобов'язаний щотижня готувати по дві нові пісні. І в певний момент він, вочевидь, творчо вигорів і вирішив, за згодою деяких людей, використовувати у програмі довоєнні пісні варшавських кабаре. Їх львів’янка Маєвська не знала і приписувала авторство Гемарові. І тільки, коли вона зустрілася з людиною, яка насправді написала одну з пісень, які були у його архіві і отримала докази, вона зрозуміла, що не все знає про Гемара», — додав Кшиштоф Саґан.

З нагоди 80-річчя Польського радіо у 2005 році Вада Маєвська була нагороджена Діамантовим мікрофоном Польського радіо за внесок у розвиток польського радіомовлення.

Запрошуємо послухати матеріал

Христина Срібняк, Krzysztof Sagan

90-річчя виходу програми «Весела львівська хвиля»

25.10.2022 22:10
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Участь Польського радіо у Східному ярмарку у Львові (1929-1938)

17.07.2023 11:30
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Будівлі Польського радіо Львів

02.11.2023 12:30
Рубрика, присвячена Історії Польського радіо

Перший директор Польського радіо Львів — Юліуш Петри

01.08.2024 12:00
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Інтерв'ю з голландською коровою, або кінець «Веселої львівської хвилі»

26.08.2024 15:35
Рубрика, присвячена історії Польського радіо

Повоєнна діяльність Юліуша Петри на Польському радіо у Варшаві та Вроцлаві

29.08.2024 12:00
Рубрика присвячена історії Польського радіо