«Німеччина виграла битву за Nord Stream 2», - пише «Rzeczpospolita». Сенат США затвердив санкції проти фірм, котрі будують газогін. Але вони є надто слабкими та запізнілими.
Ключову роль у будівництві Nord Stream 2 відіграє швейцарська фірма Allseas Group, котра відмовилася наражатися на відкритий конфлікт з Вашингтоном. На будівельному майданчику в Балтійському морі залишиться тільки одне російське судно, що може прокладати труби. Це різко сповільнить прогрес проєкту.
Однак газогін на фінішній прямій: консорціум обіцяє завершити роботи у середині січня, перш ніж санкції набудуть чинності.
Однак, передусім, обмеження не вдарять у фінансові інтереси п’яти західних концернів, які спільно з Ґазпромом є акціонерами Nord Stream 2. Вашингтон теж вирішив не забороняти експорт до Росії матеріалів та обладнання, необхідного для побудови газогону або відмежовувати Москву від західних фінансових ринків. Як читаємо, Конгрес відмовився від таких радикальних кроків, побоюючись гострого конфлікту із західними союзниками Америки.
Однак такі поступки матимуть серйозні наслідки для України. Київ, щоправда, вже не імпортує газ безпосередньо з Росії. Блакитне паливо транспортують європейськими газогонами, що не дозволяє Москві безпосередньо шантажувати Україну перекриттям газу.
Як пише «Rzeczpospolita», пропускні можливості газогонів Nord Stream 1 і 2 разом – це 110 млрд кубометрів газу, і Москва може відмовитися від перекачування газу своїм європейським партнерам Україною. Це означає, що Київ може втрачати на цьому 3 млрд доларів щороку, що становить 2,5% ВВП. Це стільки ж, скільки Польща отримує зі структурних фондів ЄС.
Введення в експлуатацію найближчим часом Nord Stream 2 перешкодить теж постачанню американського скрапленого газу до Європи, бо енергетичний ринок ЄС вже переповнений. Це дозволить також Кремлю отримати нове постійне джерело доходів на модернізацію армії.
«Працівники з України більше не дешева робоча сила у Польщі. Тільки 6 відсотків з них готові працювати за мінімальну ставку, а майже щодесятий трудовий мігрант з України заробляє понад 20 злотих за годину на руки», - читаємо у тому ж виданні «Rzeczpospolita».
Найбільше українці зароблять у будівельній, транспортній та логістичній галузях. Згідно з дослідженням агенції із працевлаштування EWL та Студій Східної Європи Варшавського університету, найбільше працівники з України заробляють на будовах – майже 6 з 10 з них одержує за годину роботи понад 15 злотих на руки, а майже 13% заробляє понад 20 злотих.
У транспорті та логістиці таку ж ставку одержує понад 11% анкетованих, а щочетвертий заробляє понад 15 злотих на руки.
За словами Анджея Коркуса, голови EWL, найбільше на рівень зарплат працівників з України впливає багатократність перебувань у Польщі та їхня тривалість. Важливим є теж місце заробітків. Найбільше українські трудові мігранти заробляють на Мазовші – 45% з них заробляє понад 15 злотих на руки. У Великопольщі ця група у понад двічі менша. Багато теж залежить від знання польської мови. Жоден з працівників із вільним або дуже добрим володінням польської мови не заробляє мінімальної ставки, а понад половина одержує понад 20 злотих на руки за годину.
Наразі регіон Центрально-Східної Європи стійкий до економічного сповільнення на Заході, - пише «Dziennik Gazeta Prawna». Згідно з барометром видання, Угорщина залишається найбільш динамічною економікою цього регіону. Її позиція поки певна.
Як говориться у статті, у третьому кварталі 2018 року в Угорщині було найбільше у регіоні економічне зростання на рівні 5,2%, а також найбільша динаміка промислового виробництва – 7,3%.
«У той же час, враховуючи дані за попередні три місяці, це економіка з майже найбільшим зростанням цін (у жовтні інфляція в Угорщині склала 3%, а вищою вона була тільки в Румунії – 3,2%)», - зауважує видання.
Економіка Польщі є другою найбільш «розігрітою» у регіоні. «Разом з Естонією Польща показує другий у регіоні результат щодо зростання ВВП. У Польщі теж один з найменших рівнів безробіття», - говориться у публікації. «DGP» зауважує, що Польща обійшла Словенію та Литву.
Т.А.