Речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко відповіла на раніше оприлюднену заяву послів Польщі та Ізраїлю, Бартоша Ціхоцького та Джоеля Ліона, які критично оцінили українську історичну політику. Дипломати виступили проти прославляння в Україні антипольських і антисемітських націоналістичних діячів.
Катерина Зеленко наголосила, що «відродження та збереження національної пам’яті українського народу – один з пріоритетних напрямів державної політики України. Кожен народ і кожна держава самостійно визначає і вшановує своїх героїв».
За її словами, Україна свідома того, що «існують діячі, інституції і навіть країни, які зацікавлені в тому, щоб питання вшанування національних героїв і важливих дат і надалі були предметом розбрату між українцями й іншими народами». «Натомість, на наше переконання, дружні і партнерські відносини між Україною з одного боку, та Польщею і Ізраїлем з другого, є надважливим надбанням, вагомість якого важко переоцінити. І ми маємо стояти на його сторожі, запобігати будь-яким спробам спровокувати напруження у двосторонніх відносинах, зокрема на тлі різнотлумачень і підходів до історичної пам’яті. Цивілізовані нації мають виходити з принципу вшанування усіх загиблих, а дискусії у цій сфері мають точитися на рівні істориків і експертів, а не політиків», – мовиться в заяві речниці МЗС Катерини Зеленко.
У коментарі Посольства Республіки Польща, який 4 січня надіслано Польському пресовому агентству, зазначено, що заява речниці не була офіційним повідомленням МЗС України. «Важко повірити, що такі слова могли прозвучати з вуст українського дипломата. Зрештою, вони ще не розміщені на офіційному веб-сайті Міністерства закордонних справ України. Якби вони були правдивими, це означало б, що українська дипломатія до національних героїв зараховує ідеологів українського інтегрального націоналізму, жертвами якого стали десятки тисяч поляків, євреїв і тисячі представників інших народів», – написано в заяві посольства Польщі.
«Якщо пані Зеленко вважає, що культ Бандери чи Мельника – це внутрішня справа України, то на якій підставі Київ звертається (на наш погляд, звертається слушно) з ініціативою, щоб Росія визнала Голодомор геноцидом та виступає проти московської теорії «русского міру»? Чому Україна може висловлюватися, наприклад, про відновлення пам’ятників УПА в Польщі, а Польща має не висловлюватися про польські жертви УПА, які спочивають у безіменних ямах смерті на території України?» – зазначено в документі.
«Найважче повірити, що речниця МЗС України могла натякати, що заява послів Польщі та Ізраїлю є в інтересі третьої сторони. Польща та особисто посол Ціхоцький багато разів довели своє негативне ставлення до агресії Росії проти України та діями на міжнародній арені підтвердили свою підтримку Україні. Про користь третьої сторони від суперечок України на історичному ґрунті з її найстійкішими союзниками повинні подумати ті, хто публічно і на державному рівні вшановує авторів і виконавців етнічних чисток 40-х років. Ми переконані, що відбулося спотворення інформації», – заявили в посольстві Республіки Польща в Україні.
PAP,www.unn.com.ua/Н.Б.