Міністерство культури та національної спадщини Польщі направило до Російської Федерації 20 запитів стосовно реституції. Йдеться про польські твори мистецтва, які вивезено до СРСР під час Другої світової війни або після її закінчення. Польське відомство культури відстоює думку, що ці надбання «не можуть вважатися компенсацією за воєнні втрати СРСР». Готується ще 7 клопотань про реституцію.
Віцедиректор Центру польсько-російського діалогу і порозуміння Лукаш Адамський звернув увагу, що позиція відомства культури має юридичне значення і про неї слід заявляти у двосторонніх відносинах Польщі з Росією: «Якщо Польща не наголошуватиме, що твори мистецтва та архівні документи польського походження, які зберігаються в Росії, – це її власність, то росіяни можуть юридично визнати, що вони їх набули, наприклад, згідно з правилом набувальної давності. Або що Польща ніколи про них не клопоталася і схвалювала це. Отже, навіть якщо колись вони були польською власністю, то Польща втратила цю правову підставу».
Твори мистецтва та архівні матеріали вивезено з польських територій під час окупації Радянським Союзом східної частини Польщі у 1939-1941 та 1944-1945 роках, коли і Польща, і СРСР належали до антигітлерівської коаліції. У заяві Міністерства культури та національної спадщини чітко підкреслено, що Польща не погоджується на визнання їх компенсацією Російській Федерації за втрати у війні внаслідок дій Німеччини та її союзників.
Закон від 15 квітня 1998 року «Про пам’ятки культури, переміщені до СРСР внаслідок Другої світової війни, які знаходяться на території Російської Федерації», на котрий посилається російська влада, не стосується держав, які були членами антигітлерівської коаліції. Крім того, норми міжнародного права забороняють грабувати пам’ятки культури на територіях держав під час воєнної окупації.
IAR/Н.Б.